четвер, 19 травня 2016 р.

День вишиванки

Цьогоріч День вишиванки - 19 травня.
Поки що це не офіційне і відносно нове народне свято, покликане  сприянню єдності і культурного відродження всього багатонаціонального українського народу. 

Із давніх - давен українці свято шанували одяг, а особливо вишиту сорочку. Наші пращури вірили, що вона захищає людину не лише від негоди, а й від ворожих сил. Вважали, що сорочка, яка прилягає до тіла, є провідником прихованої у людині магічної сили й водночас оберегом.










На виготовлення сорочки йшло чимало часу. 
Поле орали, волочили, сіяли льон. Молотили, насіння млинкували, а соломку стелили, аби вилежалася на серпневих росах, або вимочували у річці. Довгими зимовими вечорами жінки пряли. Коли сорочка вже була пошита,

понеділок, 16 травня 2016 р.

До Дня матері та Міжнародного дня сім"ї

        З нагоди Міжнародного дня сім’ї 13 травня 2016 р. в Центральній дитячій бібліотеці проходив День відкритих дверей «Усією сім’єю до бібліотеки». На захід були запрошені: кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології ТНПУ 
ім. В. Гнатюка  Широкородюк Лілія Анатоліївна та  чемпіонка світу з пауерліфтингу Лілія Проць. З книжковими новинками на тему виховання «Буквар для батьків» ознайомила присутніх бібліотекар відділу обслуговування дошкільників та молодших школярів Лойко Г.Б.

                            










Широкородюк Лілія Анатоліївна провела психологічний тренінг
для батьків «Ваш малюк у 3 – 5 років».

Ліля Проць майстерно провела з малятами цікаві фізкультхвилинки.





Сподобалися  батькам та дітям запропоновані бібліотекарями сімейні розваги, особливо виготовлення відпечатків долоньок діток з солоного тіста.




Такі заходи в бібліотеці об’єднують родини, адже з сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона − джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, то, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Благополуччя родини − ось мірило розвитку і прогресу країни. Завдяки сім’ї міцніє і розвивається держава.


Рекомендований список літератури «Буквар для батьків»

 
 В.Горбунова "Виховання без нервування"
Як упоратися з упертюхами, ледарями, плаксіями, розбишаками, крикунами та хитрунами. Зрозуміла книга про те, як батькам зробити дітей щасливими і при цьому самим не з’їхати з глузду. Спираючись на свій досвід психолога-консультанта, авторка на прикладі ­реальних історій та випадків з життя пише про причини різних проблем у поведінці дітей і дає чіткі зрозумілі поради, які ­дозволять батькам зберегти нерви.

Л.Шрагіна  "15 табу для мамусь і татусів"
Чому діти не завжди поводяться так, як нам хочеться? Чому їхня поведінка нас дратує? Чому вони часто чинять нам на зло? Чи цілком усвідомлюють такі свої вчинки? Якими внутрішніми мотивами і причинами керуються?
Відповіді на ці запитання – чи не найболючіші для нас, батьків. Але варто пам’ятати: вони, наші діти, не народжуються зухвалими, деспотичними чи егоїстичними. Вони стають такі, якщо ці риси за певних обставин у спілкуванні з іншими людьми допомагають їм домогтися бажаного. Про те, як уникнути прикрих помилок у вихованні, про табу для батьків у спілкуванні зі своїми дітьми йтиметься у цій книжці.
 Г.Кравцова "Мамо, купи!"
Дитина, яка тупоче ніжками у крамниці та вимагає: «Купи!», ні в кого не викликає подиву. Ця картинка давно знайома більшості мам і тат, бабусь і дідусів. Книга Ганни Кравцової допоможе вирішити проблему, з якою стикаються майже всі батьки. Як поводитися батькам, якщо дитина вчинила «концерт» у крамниці? Чи потрібно піддаватися малюку, який вимагає іграшок та солодошів? Що насправді потрібно дитині, яка кожного дня просить нову машинку чи ляльку?


  Л.Антонова "Розвиток  мовлення"
Цей посібник розроблений з метою поліпшення мовленнєвих навичок дошкільнят. Тут ви знайдете ряд цікавих і корисних вправ, виконавши які, дитина вивчить пори року й назви місяців, засвоїть низку тем, що придадуться під час співбесіди при вступі до школи.














О.Плотнікова "Тести. Чи готова ваша дитина до школи ".
Збірник тестів "Чи готова ваша дитина до школи?" призначений для батьків, педагогів, психологів,учителів-дефектологів, гувернерів і всіх тих, хто займається підготовкою дітей до школи.




Граємо долоньками

Малята дуже люблять плескати в долоньки, згинати й розгинати пальчики на ручці, а якщо при цьому ще й слухати веселу потешку, то така гра перетвориться на улюблене заняття карапуза. До того ж такі ігри це і масаж, і розвиток дрібної моторики.
Для дітей дошкільного віку.

"Буквар для батьків" on PhotoPeach

четвер, 5 травня 2016 р.

ДЕНЬ ПАМ"ЯТІ ТА ПРИМИРЕННЯ

В Україні відзначають День пам'яті та примирення



В Україні сьогодні відзначають День пам'яті та примирення, присвячений жертвам Другої світової війни.
Верховна Рада у 2015 році встановила 8 травня Днем пам'яті і примирення. Дата приурочена до річниці капітуляції нацистської Німеччини 8 травня 1945 року.
При цьому було прийнято рішення відзначати 9 травня як День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні замість встановленого за радянських часів Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні.
Під час вшанування пам'яті полеглих скасовується використання радянської символіки. Відтепер символом пам'яті є червоний мак.
  • Нагадаємо, що США і більшість країн Європейського Союзу відзначають День Перемоги в Другій світовій війні саме 8 травня. 

субота, 30 квітня 2016 р.

Скрап- листівка до Великодня

Чудо Воскресіння Христа подарувало усім надію. А ось створити з цього духовного приводу свято – під силу кожній людині, навіть зовсім маленькій.
Великдень вже дуже скоро, а ще стільки справ треба зробити, у тому числі прибрати дім, прикрасити його, провести великодні обряди, а також надіслати привітання тим родичам, які живуть далеко. А зробити це можна з допомогою листівки, особливо якщо вона виготовлена власними руками.
Як зробити таку листівку демонструвала наша гостя, рукодільниця - Христина Дрозд, для учнів 2-х класів школи -колегіум ім. Й.Сліпого.















вівторок, 26 квітня 2016 р.

ЧОРНОБИЛЬ - ЗОНА ВІДЧУЖЕННЯ


30-а річниця  Чорнобильської  катастрофи

Ми — атомні заложники прогресу
Вже в нас нема ні лісу ні небес
Так і живем од стресу і до стресу
Абетку смерті маємо — АЕС
Л. Костенко. 


         26 квітня 1986 року сталось те, про що ніхто не міг подумати, те, що ніколи б ніхто не міг припустити, те, що стало невиправною помилкою, «чорною плямою» в історії України, те, що скалічило і забрало сотні і тисячі життів… Реактор №4, що був збудований в 1976 році на Чорнобильській АЕС, розташований за 100 кілометрів на північ від Києва – вибухнув.
       Сумарний вихід радіоактивних матеріалів становив 50 мільйонів кюрі, що рівнозначно наслідкам вибухів 500 атомних бомб, скинутих в 1945 році на Хіросіму.  Вибух, що спричинив пожежі, які тривали близько 10 днів, забрав життя 31 людини і більше 200 було госпіталізовано. За неофіційною статистикою в Україні померло не менше 15 тисяч людей, які були уражені в результаті аварії на Чорнобильській АЕС.
      Увечері 25 квітня 1986 року група інженерів почала проводити на 4-у реакторі абсолютно непідготовлений технічний експеримент, під час якого потужність реактора була знижена на 7% від норми, а контрольні пристрої були відключені. Робота реактора стала нестабільною і неконтрольваною, а спроба відновити стандартний режим його роботи - запізнілою, і 26 квітня 1986 року на 4-у реакторі пролунали два вибухи. Вони були не ядерними, а хімічними, як наслідок перегріву реактора і накопичення великої кількості газів, що з'явились під час неконтрольованої реакції. Потужність вибухів була настільки великою, що було зруйновано стальну і свинцеву обшивку реактора, і в повітря піднялось більше 60 тон радіоактивних матеріалів.
           Лише через три тижні при допомозі 4 тисяч тон піску, бору, свинцю і глини вдалось ізолювати реактор, що продовжував випромінювати радіацію, і запобігти подальшому забрудненню грунту. З території в радіусі 30 кілометрів від місця аварії було евакуйовано більше 100 тисяч людей. Із-за традиційної в СРСР секретності від громадян приховувалась інформація про дійсні масштаби катастофи і в найбільш постраждалих областях України, Білорусії та Росії в перші дні після аварії не здійснювались жодні заходи по захисту населення від радіації.
       Всі 47 500 жителів міста Прип'ять були змушені покинути свої будинки на наступний день після катастрофи. Близько 300 людей почали повертатися додому вже через місяць. Територію, на якій вони селилися, пізніше назвали Зоною Відчуження. До тих хто повернувся назад упродовж 20 років не пускали родичів. Протягом всього 1986 року із зони відчуження було евакуйовано близько 250 тисяч осіб. Кількість жертв від найпотужнішої техногенної аварії експерти оцінюють неоднозначно від декількох тисяч до 100 тисяч чоловік.
     Сьогодні місто Прип’ять живе «своїм життям. Постапокаліптичні світлини знаменитого колеса огляду і покинутих книжок у школах гуляють Інтернетом. Створюються групи людей, студентів, молоді, всіх бажаючих, які приїзджають туди на екскурсії… Сила-силенна фото, які зроблені в теперишній час на вулицях і в будинках «міста-привида»… Переглянувши масу статтей опублікованих за темою «Чорнобильська АЕС» зрозуміло, що неабияк сумно стало після цієї невиправної катастрофи. І як би ж хотілося знову на тих вулицях почати нове життя, дати місту шанс… Але…  Вибух був, тому місто, яке могло бути одним із найкращих міст поблизу Києва стало відчуженим та занедбаним…
  26 квітня 2016 року виповнюється 30 років з моменту страшної техногенної катастрофи й величезної екологічної біди світового масштабу на Чорнобильській АЕС. Масштаби катастрофи могли б бути незрівнянно більшими, якби не мужність і самопожертва сотень тисяч учасників ліквідації наслідків аварії. Ризикуючи своїм життям та здоров'ям, вони виконали свій обов'язок і захистили людство від згубного впливу і подальшого розповсюдження радіації.
     Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей. Ще довго ми будемо відчувати на собі  наслідки трагедії, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям. 
      Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії. Перед живими.  Перед пам’яттю до часу померлих від радіаційного смерчу.

Пам’ять про Чорнобиль.

Ми пам’ятаєм всі той час, Хоча пройшло вже 30 років.

Він залишив сліди глибокі, Надовго в пам’яті людей.

Змінив він все у їх житті. Там де лунав дитячий сміх

Наповнив їхнє серце горем. Колючий дріт й згоріле поле,

У пам'ять тим кого уже нема. Сердитий вітер ним гуля 

І виграє мелодію трагічну. Кого ми будем пам’ятати вічно!   ***

Тут навіть сніг від горя почорнів,

І ця земля давно від нього чорна.
Нема ночей тут і немає днів —
Усе злилося в божевільне: ЗОНА.
Як страшно тут — було життя й нема. 
Хати як запечатані конверти.
Тут грань пройшла. Невидима стіна,
Що поділяє на живих і мертвих.
Чи ми по той бік? Чи на цьому ми?
Чи наші душі атомами мічені?
Чи вже мутанти, чи гце є людьми?
Чи ми свічки, на парастас засвічені?
О, Всемогутній Боже, дай нам сил! 
Прозріння дай, бо вже межа — безодня. 
Це за чиї гріхи вмирає Людський Син?
 Чиє життя погасне ще сьогодні?
Костів -Гуска Г.

вівторок, 5 квітня 2016 р.

Тиждень дитячого читання - 2016 завершено.

  Ось і завершився Тиждень дитячого читання "Великий книжковий БУМ!".  

     Він був дуже насичений різноманітними заходами. Не оминули  бібліотекарі увагою як книжкові новинки, так і книги, які  вже набули неабиякої популярності серед читачів.
  Юні користувачі приймали активну участь в іграх-конкурсах, рекламних іграх "Book slam" - "Я прочитав і вам раджу", веб-серфінгу "Книга незвичайна - книга віртуальна, книжковому фуршеті "Мода - 2016", творчих зустрічах з поетами нашого краю,майстер-класах, годинах пізнання, у тренінгах для підлітків та годині професійних уподобань, ознайомились з літературними портретами письменників та поетів-ювілярів 2016 року, книгами - ювілярами.
 У рамках Тижня дитячого читання  розпочалась акція "Сьогодні Читач - завтра Зірка!", яка дає шанс побачити найактивнішим читачам бібліотеки своє фото на "АЛЕЇ ЗІРОК ЧИТАННЯ" та залучити до бібліотеки більшу кількість читачів. 
   Свято минуло, а читання продовжується...
Цікавий факт: учені наполягають, що читання майже таке ж корисне, як і заняття спортом. І доводять, що читання цікавої книжки сприяє не лише інтелектуальному розвитку, а й психічному і фізичному здоров"ю.
Читаючи, ти подумки робиш усе те, що й герої розповіді. Тобто тренується твій мозок. Цього не відбувається, коли дивишся телевізор чи граєш в комп"ютерну гру. Фахівці стверджують, що 6 хвилин читання знижує рівень стресу на дві третини - набагато швидше, ніж прослуховування улюблених мелодій.



                    Тож свято читання завжди разом із вами, 
         зовсім близько ось тут у нашій бібліотеці! 

Ми завжди раді бачити вас!




понеділок, 4 квітня 2016 р.

Мова - дзеркало душі


     Наприкінці Тижня дитячого читання в Центральній дитячій бібліотеці відбувся психологічний тренінг для восьмикласників ТЗОШ № 9 на тему "Лихослів"я "/ у рамках заходів "Культура мови"/

       На питання «Що таке лихослів’я ?» всі відповідають по-різному. Перші кажуть про те, що це недолік. Інші вважають, що це хвороба, як алкоголізм, наркоманія чи паління. Але праві обидві групи. Лихослів’я спочатку починається як порок, а потім стає хворобою. Людина вже не може позбутися звички постійно вживати такі слова. Чи це небезпечно для суспільства? Так, бо воно набуває вже загрозливої форми та охопило всі стани населення та всі вікові групи. А якщо я не вживаю таких слів, скажете ви, чи це небезпечно для мене? Звичайно, бо як і при пасивному палінні, те що ми чуємо - вже небезпечно для нас. 



Як впливає лихослів"я  на життя і здоров"я людини, школярі дізнались від гості бібліотеки – кандидата психологічних наук,доцента кафедри психології ТНПУ ім. В. Гнатюка  Широкородюк Лілії Анатоліївни, яка провела тренінг для школярів та рольові ігри: "Слова, які ображають мене і слова, якими ображаю я"; "Хто скоріше скаже комплімент". Підлітки розглянули психологічні ситуації: "Я - повідомлення, ти-  повідомлення"; "Я - агресивний, пасивний, дипломатичний" та відтворили своє розуміння лихослів"я у малюнках.














Для того, щоб знищити народ, зовсім не обов’язково його завойовувати, достатньо просто знищити його культуру та передусім його мову. Як? А дуже просто. Замініть його абетку, додайте жаргон, велику кількість незрозумілих іноземних слів, дозвольте вживати нецензурні слова.

 Давня біблійна мудрість говорить: «Коли тебе переслідують невдачі, наведи лад в своїй голові». Порядок в думках допоможе навести лад в словах, а добре слово  допоможе бути нам здоровими.
А здорові люди – це здоровий народ, квітуча країна.


Наводимо декілька прикладів арт - терапії в різних життєвих обставинах:
Злий - малюй лінії.
Болить - ліпи...
При обуренні - розірви папір на дрібні шматочки.
Відчуваєш неспокій - складай орігамі.
Відчуваєш розпач - малюй дороги.
Відчуваєш незадоволення - зроби копію картини.
Пам"ятаймо, що мова - дзеркало нашої душі.

Успіхів усім у самовдосконаленні !