середа, 1 квітня 2015 р.

30 .03 2015 р. стартував Тиждень дитячого читання в бібліотеках для дітей Тернопільської міської ЦБС під назвою «Якщо читає дитина, Україна буде вільна і єдина»

30.03 
Відкриття Тижня дитячого читання в Центральній дитячій бібліотеці розпочалось знайомство з кращими книгами для дітей 2015року у вигляді бібліофрешу «Книги нової України» та презентацією новинок літератури видавництва «Навчальна книга – Богдан» за участю менеджера видавництва Валентини Січкоріз. Для учнів 4- В класу ЗОШ №16 було поведено пані Валентиною майстер-клас  «Закладка до книжки» у стилі орігамі. Юні читачі також переглянули відеопрезентацю "Створюємо закладки своїми руками у стилі хенд мейд".
 31.03
Учні 4-А та 4-Б ЗОШ 16 з нагоди 85-річчя від дня народження класика дитячої літератури Всеволода Нестайка здійснили мультимедійну подорож з героями його книг. Бібліотекар відділу обслуговування учнів 1-4х класів Галина Лойко ознайомила юних читачів з біографією та творчим доробком письменника. Особлива увага була приділена книзі Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки."
 
1.04   Відбулися літературні посиденьки «Жартома і всерйоз» з поетом Віктором Фінковським  /до Дня сміху/ для учнів 8-класів ЗОШ №9. Молодий літератор ознайомив присутніх з першою поетичною збіркою "Ролі"(2011р.), та представив відеоролики на свої вірші. Особливого настрою додали гумористичні та дитячі вірші Віктора Фінковського. 





















середа, 25 березня 2015 р.

Батькам для роздумів
 
 
 
 
        Беззаперечність означає дію без заперечень. Чи завжди наші діти виконують усе без заперечень? На щастя, діти не завжди підкоряються нашим наказам чи проханням. “На щастя?!” - обуряться деякі батьки. Батьки часто скаржаться на те, що дитина надто неслухняна, примхлива, рухлива, агресивна тощо. І майже не буває батьків, яких непокоїть слухняність.
Нечасто, але трапляються абсолютно слухняні діти, які завжди слухаються дорослих. І батькам, і вихователям такі малюки зазвичай подобаються - аякже, з ними ж нема жодних проблем! На перший погляд, дитину, що ніколи не виявляє злості, роздратування, гніву, можна назвати ідеальною. Такі діти виконують домашні обов’язки, чемні у спілкуванні, слухняні з батьками і вихователями.
 
Дорослі їх хвалять, ставлять за приклад і не підозрюють, що така поведінка дитини дає привід для тривоги. Зазвичай така дитина слухається не лише дорослих, а й старших дітей, і однолітків, та просто усіх, хто їй щось наказує чи просить.
І незнайомців у тому числі! І це небезпечно! Невміння наполягати на своєму, поводитися незалежно - це МОРАЛЬНА СЛАБКІСТЬ. Аби отримати схвалення, діти відмовляються від власних бажань і виконують те, чого хоче від них оточення.
    Якої мети хочуть досягти батьки абсолютно слухняних дітей? Щоб було легше жити? щоб задовольнити свої амбіції (“ось яка у мене слухняна дитина!”)? І при цьому вони самі у стосунках з іншими людьми постійно демонструють свою незалежність (якщо не з начальником, то з близькими, сусідами, знайомими тощо).
    Напевне, й ви не раз спостерігали, прийшовши в гості, як господарі- батьки шпетять своїх дітей при сторонніх, сварять, принижують, карають. І якби ви запитали у них: “Чи справді потрібні вам діти- слуги? діти-раби?”, то вони б обурилися.
   Зрозумійте правильно: тут йдеться не про непотрібність виховання загалом, а про шкідливість виховання абсолютно слухняних дітей, та ще й такими методами. Зазвичай такі діти не вміють спілкуватися, їм незатишно у колективі, вони не вміють себе захистити, не мають друзів, часто бувають апатичними, не мають якихось інтересів, бо батьки придушили у них прагнення до пізнання світу. Адже ці діти живуть за наказами: що читати, що малювати, що любити, у що бавитися.
   Щоб дитина вчилася захищати свою особистість, свої інтереси, вчилася протистояти чужому ворожому контролю, їй треба допомагати вирішувати проблеми, а не наказувати: “Роби так!”.
 
До чого призводить безмежна слухняність?

   Відомий англійський психіатр Рональд Ленг на багатьох прикладах зі своєї лікарської практики довів, що головною причиною шизофренії є ... беззаперечна слухняність у дитинстві! За умови, що така поведінка сприймалася дорослими як позитивна і всіляко заохочувалась. Батьки майбутніх шизофреників - зовсім необов’язково якісь садисти, що б’ють своїх дітей з ранку до вечора.
    Ні, просто вони задоволені своїми дітьми тільки тоді, коли ті, наче роботи, покірно виконують усе, що їм скажуть. І тільки така поведінка заохочується. За такої моделі поведінки батьків дитина змалечку засвоює, що будь-який її непослух буде сприйнятий дорослими негативно і потягне за собою дуже неприємні наслідки (неважливо, чи це буде ремінь батька, чи сльози матері: “подивись, мама через тебе плаче...”, “ти доведеш бабусю до могили” тощо).
   Натомість слухняність винагородиться батьківською ласкою, подарунками і гарантує оберегти від неприємностей і дискомфорту.
    Розглянемо поширений випадок. Дитина відмовляється їсти або не хоче якоїсь страви. Більшість мам і бабусь намагаються придушити такий опір у зародку: адже дитина повинна добре харчуватись. Це велика помилка. Маленькі діти ніколи не відмовляються від їжі через примхи. Вони справді не хочуть у цей момент їсти. їх організм не потребує їжі саме зараз. Але мама чи бабуся швидко переконують їх у тому, що ліпше зробити вигляд, що їси, ніж спробувати пояснити, що ти цього не хочеш. Так і відбувається роздвоєння особистості дитини, яка надягає маску, привчається прикидатися і брехати.  

 
  Притлумлений протест, необхідність приховувати свої почуття і бажання породжують гнів на батьків, який, звісно, не виривається у слухняної дитини назовні. Цей гнів (агресія) заганяється всередину і спрямовується на самого себе (так виникають комплекс вини, комплекс неповноцінності).     
    Внутрішня агресія насамперед шкодить здоров’ю. Ідеально слухняні діти зазвичай часто хворіють, у них ослаблений імунітет. “Втеча” в хворобу для слухняних дітей часто є самопокаранням за “погані злі думки”. Отже, самооцінка в них сильно знижується. Такі діти відчувають безпідставне почуття провини.
   Звісно, далеко не кожна слухняна дитина матиме психічну хворобу, це буває рідко. Не завжди, на щастя, потрапляє  й у залежність. Але ЗАВЖДИ її розвиток, особливо особистісний, гальмується.
   Людина за своєю природою є істотою, що саморозвивається. Прагнення до розвитку закладено в людині природою і Богом. Але дитина розвивається лише тоді, коли сама того хоче і сама це робить. І це аж ніяк не виключає необхідності коритися дорослим, але НЕ ЗАВЖДИ. Тотальна покора блокує розвиток. Таким дітям подобається, що вони нічого не вирішують, не несуть відповідальності - за них це роблять дорослі, отже й вина за наслідки виконання наказів лежить на них.
     Батьки мають виробляти здорові реакції на ситуацію, самостійність, незалежність, вміння відстоювати свою позицію - і тоді їхня дитина практично гарантована від небезпеки потрапити у будь-яку залежність (алкоголічну, наркотичну, психологічну).

Помилки батьків! 


    Залежність - особливий внутрішній стан, що характеризується втратою свободи волі - дару Божого, який вирізняє людину серед тваринного світу. Якою людиною стане немовля - залежить від батьків. Саме у них воно вчиться і поганому, і доброму. А чи знаєте ви, що значний відсоток молодих людей, що страждають на залежність (наркотичну, алкогольну, психологічну), належать до “благополучних” сімей? І це тому, що в дитинстві вони мусили просто виживати психологічно, бо не могли сказати “ні” своїм батькам. Мається на увазі не істерично-крикливе “ні”, а нормальне людське “ні” дитини, яка знає, що її думка і бажання не байдужі найближчим людям - батькам.
        На жаль, немало батьків забувають про те, що від моменту свого народження дитина є створінням Божим, а не їхньою власністю чи іграшкою. І потім їхні “шовкові” діти, ставши самі батьками, так само виховують своїх дітей.
 
1)    Якщо ваша дитина - ідеально слухняна, задумайтесь: чому вона боїться бувати “поганою”? Може, тому, що боїться втратити вашу любов? Батьки повинні показувати дитині, що ніколи не розлюблять її, за будь- яких ситуацій. Батьки завжди мають відділяти особистість від вчинку, оцінювати вчинок, а не особистість (“я тебе люблю, але ти вчинив погано, мені неприємно”, “я розумію, ти зараз гніваєшся, але це так негарно, коли ти кричиш”, “ти розбив чашку, це напевно тому, що поспішав”, тощо.

2)    Дайте дитині свободу вибору. Поясніть дитині, що всі люди різні, і вона - не така, як усі, і це прекрасно! Якщо донька не хоче одягати цю сукенку - не треба її змушувати, бо “мама краще знає”. Слід зважати на бажання дитини, тоді вона буде впевнена у собі й самостійна, а не пасивна й байдужа. Запитуйте її думку. Дитині важливо знати, що ви ставитесь до неї, як до рівної, це підвищує її самооцінку.

3)    Не порівнюйте малюка з іншими дітьми. Користі ніякої, а комплекси набути легко. “Усі діти як діти, бавляться разом, а мій сидить у траві і невідомо що роздивляється!” - обурюється якась мама на дитячому майданчику. Такі слова принижують, вбивають упевненість у своїх силах. Не можна й змушувати дитину бавитися з іншими, бо вона цього НЕ ХОЧЕ, адже є діти, які не люблять шумних ігор.

4)    Тихі” діти зазвичай надто критичні до себе. Старайтесь менше звертати увагу на недоліки, частіше підкреслюйте успіхи. Щира похвала додасть упевненості в собі, фальшива - підірве довіру до вас.

5)    Не квапте дитину. Дайте їй час дослідити світ чи виконати самостійну дію у такому темпі, який для неї природній.

6)    У спільній роботі чи іграх дайте дитині зробити “останній штрих” (натиснути кнопку на пралці, поставити верхівку в пірамідці тощо). Ніщо так не зміцнює віру в себе, як радість від успіхів.

За матеріалами  журналу "Ангеляткова наука".- 2009.- №3 

А ВАША ДУМКА З ЦЬОГО ПРИВОДУ, ШАНОВНІ БАТЬКИ?..

Чекаємо на відгуки

пʼятниця, 20 березня 2015 р.

Міжнародний день щастя

У 2012 році ООН проголосила 20 березня  Міжнародним Днем Щастя з метою підтримати ідею про те, що прагнення до щастя є почуттям, що об"єднує  всіх людей планети.
Дата святкування була обрана не випадково. 20 березня — День весняного сонцестояння, коли день дорiвнює ночi і сонце свiтить однакову кiлькiсть часу практично на всiй територiї земної кулi. Таким чином, цей день символiзує рiвне право на щастя кожного мешканця Землi.
Цікаво, що ініціатива заснування Міжнародного Дня Щастя надійшла з невеликої країни - Бутану. Ця країна давно проголосила щастя основною метою державної політики. Бутан є єдиною у світі країною, яка розробила  і до сьогоднішнього дня керується концепцією Валового національного щастя (ВНС) - це міра якості життя, що спирається в першу чергу на духовні й психологічні, а не матеріальні цінності.

З цієї нагоди 19 березня в Центральній дитячій бібліотеці  по вулиці Миру 4а  відкрилася фото - виставка "Я щасливий, бо посміхаюсь з любов"ю до світу".  Кожне фото супроводжується висловами із книги всесвітньо відомого філософа, письменника, гуманіста  Шрі Чинмоя  "Скарбниця Щастя". Учні 4-А класу Школи-колегіуму ім.Й.Сліпого мали змогу переглянути виставку та ознайомитися з творчістю  письменниці, журналістки Валентини Семеняк, яка презентувала свою нову казку "Хто загубив усмішку".

Працівники бібліотеки разом із школярами організували та  провели флешмоб "Щастя - це мир!" , фото з якого будуть передані бійцям АТО.




четвер, 19 березня 2015 р.

20 березня Міжнародний День щастя !




Легенда про щастя .

Ви чули легенду про щастя? Стверджують, що воно перебувало в золотистому, щільно стуленому пуп'янку тюльпана. Ніхто не міг дістатися до нього, хоча й намагалися: хто — силою, хто — хитрощами, хто — заклинаннями. І йшли до тієї квітки старі й молоді, здорові й каліки, ішли царі зі шляхетним почотом і жебраки з торбами, ішли багатії-марнотрати й злидарі без гроша за душею. Натовп біля квітки збирався і згодом розходився ні з чим.
      Та ось одного разу луками, де росла ця квітка, ішла натомлена тяжкою працею бідна жінка, вела за руку свого маленького сина. їй хотілося бодай подивитися на пуп'янок чарівної квітки щастя, якого вона так і не бачила за все своє життя, лише тяжко зітхала, згадуючи про нього.

   Жінка тихенько, із завмиранням серця наблизилася до квітки... Раптом її хлопчик, побачивши пуп'янок, дзвінко й голосно, як може лише дитина, розсміявся.

    І сталося диво! Тієї самої миті пуп'янок розкрився. Те, що не вдавалося зробити ні силою, ні хитрощами, зробив веселий безтурботний сміх. Дорослому часом важко збагнути, що не все можна купити за гроші, не все можна здобути хитрощами.  
    По-справжньому щасливою може бути лише дитина: їй так небагато для цього треба.





Посмішка .
 Вона нічого не коштує, але багато дає.
  Вона збагачує тих, хто її отримує, чи не збіднюючи при цьому тих, хто нею обдаровує.
  Вона триває миті, а в пам'яті залишається деколи назавжди.
  Ніхто не багатий настільки, щоб обійтися без неї,  і немає такого бідняка, який не став би від неї багатше.
  Вона створює щастя в будинку, породжує атмосферу доброзичливості в ділових взаєминах і служить паролем для друзів.
  Вона – вітдушина для втомлених, денне світло для тих, хто занепав духом, сонячний промінь для засмучених, а також краща протиотрута, створене природою від неприємностей.
  І, тим не менше, її не можна купити, не можна випросити, не можна ні позичити, ні вкрасти,
  оскільки вона сама по собі ні на що не годиться, поки її не віддали!

  Ніхто не має потребу в ній так, як ті, у кого вже нічого не залишилося, що можна було б віддати!




середа, 18 березня 2015 р.

 
Фото-колаж подій
/лютий - березень/
 


 
 
У лютому відбувся захід присвячений 170 - річниці від Дня народження Івана Пулюя - всесвітньо відомого фізика та електротехніка, перекладача Біблії та Псалтиря, великого гуманіста, відомого громадсько-політичного і національно-культурного діяча, нашого земляка, що народився у Гримайлові на Гусятинщині.
  На захід був запрошений кандидат історичних наук, доцент кафедри фізики Тернопільського національного технічного університету ім. Івана Пулюя - Ротківський Олександр Михайлович.
Учні 9 - А та 9 - Б ЗОШ№7 переглянули фільм про відомого фізика і ознайомились із книгою: Іван Пулюй "Україна і її міжнародне політичне значення".
  До 201 - річниці від Дня народження Т. Г. Шевченка відбувся захід на який була запрошена менеджер Видавництва Старого Лева - Мельник Тетяна, яка ознайомила присутніх (ЗОШ№35, 2-А) із книжковими новинками. Діти переглянули буктрейлер "Малий Кобзар" та ознайомились із аудіобібліотекою ЦДБ.
  Неодноразово проходили заняття у клубі "Розвивайко". Детальніше: http://rozvuvayko.blogspot.com/
 

середа, 25 лютого 2015 р.

25 лютого -  144-та  річниця від дня народження видатної української письменниці, перекладача, культурного діяча 
 Лесі Українки
Віночок дитячих творів Лесі Українки on PhotoPeach