понеділок, 1 вересня 2014 р.

Щиро вітаємо всіх школярів з

Днем знань

і даруємо це невеличке оповідання.



 

ДЗВОНІТЬ, ВАМ ЗАСПІВАЮТЬ!

Марина Дружиніна.

У неділю ми пили чай з варенням і слухали радіо. Як завжди в цей час, радіослухачі в прямому ефірі вітали своїх друзів, родичів, начальників з днем народження, днем весілля чи ще з чим-небудь; розповідали, які вони пречудесні, і просили виконати для цих прекрасних людей гарні пісні.
- Ще один дзвінок! - в черговий раз тріумфально проголосив диктор. - Алло! Ми слухаємо вас! Кого будемо вітати?
І тут... Я вухам своїм не повірив! Пролунав голос мого однокласника Владьки:
- Це говорить Владислав Миколайович Гусєв! Вітаю Володимира Петровича Ручкіна, учня четвертого класу «Б»! Він отримав п'ятірку з математики! Першу в цій чверті! І взагалі першу! Передайте для нього кращу пісню!
- Чудове привітання! - захопився диктор. - Ми приєднуємося до цих теплих слів і бажаємо шановному Володимиру Петровичу, щоб згадана п'ятірка була не останньою в його житті! А зараз - «Двічі два - чотири»!

середа, 20 серпня 2014 р.


З 23 по 28 серпня у Тернополі відбудуться заходи щодо відзначення Дня Державного Прапора України, 23-ї річниці Незалежності України та Дня міста Тернополя.

23 серпня 2014 р. (субота)
 

Назва заходу

Час проведення

Місце проведення
1.
Урочисте освячення та підняття Державного Прапора України (з нагоди Дня Державного Прапора України)
10.00
Театральний майдан
2.
Покладання квітів до пам’ятників та пам’ятних знаків Тараса Шевченка, Ярослава Стецька, Ярослави Стецько, В’ячеслава Чорновола та Степана Бандери з нагоди 23-ї річниці Незалежності України
10.30
Театральний майдан, вул.С.Крушельницької, бульвар Т.Г. Шевченка
3.
Благодійна акція за підтримки ТРЦ Атріум ”Україна єдина” (23-28 серпня 2014 р.)
12.00
Вулиця Й.Сліпого біля майдану Волі
4.
«Революція гідності». Виставка фоторобіт Івана Пшоняка та Миколи Василечка
13.00
Український дім «Перемога»
5.
День двору
13.00
Пр. Злуки,43
6.
Всеукраїнський фестиваль вишивки та костюма «Цвіт вишиванки».
Протягом дня.
Парк ім. Т.Г. Шевченка
Церемонія відкриття: - молебень; - виступи художніх колективів на шевченківську та патріотичну тематику;- конкурс на кращий вишитий виріб з нагоди ювілею Великого Кобзяря
14.00
7.
Відкриття Скверу Миру
15.00
Вулиця Миру
8.
Безпрограшна лотерея від Тернопільської міської та обласної організацій Товариства Червоного Хреста
Протягом дня
Парк ім. Т.Г. Шевченка
9.
Кубок Європи з аквабайку.
Протягом дня
Тернопільський став
Урочисте відкриття Кубка Європи з аквабайку
19.00
Набережна Тернопільського ставу

четвер, 14 серпня 2014 р.


19 серпня - Спаса



Дев'ятнадцятого серпня є свято Преображення Господнього, або Спаса. Це народне свято східних слов'ян відоме з давньоруських часів. Святкування Преображення триває 9 днів, з 18 до 26 серпня. У це свято за древнім церковним звичаєм  святять груші, яблука, мед і об­жинкові вінки або жмут колосся жита й пше­ниці. Тому в народі цей день називають Другим, або Яблучним, Спасом. Свято Преображення обрано для благословення плодів, бо в Єрусалимі саме в ту пору дозрівав виноград, який і прийнято освячувати в цей день. Церква, благословляючи принесені плоди, утверджує думку про те, що все — від людини до рослини — повинно бути присвячене Богу як Його творіння.

четвер, 31 липня 2014 р.

Шановні читачі!
З 4 по 14 серпня 2014 року в  Центральній дитячій бібліотеці проходитимуть безкоштовні курси англійської мови для дітей віком 9-10 років. Початок занять щоденно о 12.00 год.
Курси проводитиме викладач англійської мови  ТНЕУ  Онищук Марія Іванівна.
           
          Запрошуємо усіх бажаючих.

вівторок, 15 липня 2014 р.

Їй 12 і вона не знає ким хоче стати…

Є у мене знайомий, який любить розповідати, як йому - талановитому художникові - батьки загубили кар'єру. У них не знайшлося грошей, аби відправити його навчатися в Мілан. Він часто розповідає про свою участь у міжнародній виставці дитячого малюнка, про премію, про запрошення з міланської школи  живопису. Але при цьому за останні 20 років не написав жодної картини... Ще є знайома, яка звинувачує батьків у тому, що в дитинстві її не віддали до мовної  школи, а без знання мови її тепер не беруть на престижну посаду. Хоча, що заважає їй у 35 років вивчити англійську? Було б бажання…

А тато продовжує скаржитися на дочку: - Вона навіть нічим серйозно не займається! Вона кинула фігурне  катання і пішла на танці! Потім кинула танці і пішла у художню школу. Я зміг би з цим змиритися, але ж вона тепер і малювання закинула! Вона притягнула додому гітару і бренькає  на ній другий день!
Як же вона зрозуміє, що їй подобається, якщо не пробуватиме нове? 

Рідко хто одразу знаходить своє покликання. Навіть дорослі люди часом задумуються: «А чи тим я займаюся?» — і змінюють професію. 

У дочки зараз провідний вид діяльності - спілкування. Вона вчиться заводити знайомства, будувати стосунки, обирати друзів, виявляти симпатії, завойовувати авторитет, вирішувати конфлікти, обстоювати свою думку - це необхідні життєві навички. І не тільки для кар'єри. Адже їй ще сім'ю створювати...
Бувають у практиці психолога «нетерапевтичні» випадки... Неможливо зробити дочку такою, якою її хоче бачити тато... Можна тільки порадити татові перестати пресувати дочку, спрямувати енергію на досягнення своїх цілей, надихати дочку власним прикладом. Тому що насправді не так важливо, що ми говоримо дітям повчальним тоном. Важливо те, що ми самі робимо й у що віримо. А дівчинці у 12 років дуже важливо, щоби тато поважав її інтереси, знав її друзів, радів її успіхам, втішав при невдачах, підтримував у починаннях і любив. Любив просто так, а не за якісь цілі й заслуги.

Вести розмови про майбутню професію - це добре. Це розвиває світогляд. Знайомство з  різноманіттям професій є навіть у програмі дитячого садка. Дитина навіть може «визначитися», але потім 10 разів передумати - і це також нормально... «Потрібно було сказати татові, що я у 12 років дуже цілеспрямова - но збиралася стати ветеринаром...»

Життя не стає простішим. Жодних гарантій ніхто нікому ні в чому не дає. Дорослі люди це остаточно зрозуміли і з тривогою дивляться на своїх дітей: як ти виживатимеш, чи не звалишся на узбіччя життя? Чого хочуть батьки для дітей? Вони хочуть, аби діти виросли життєздатними. 



Частенько батьки самі обирають професію своїм дітям, і буває, що вони не дослухаються до думки дітей. Як вони міркують? Дитина поки не розуміє через малий вік, як важливо мати стабільний шматок хліба з маслом. Для цього найвірніше - здобути таку освіту, яка забезпечить роботою в офісі солідної контори, стабільний оклад. «Вирішено! Будеш адвокатом».

Добре, якщо дитина внутрішньо не відштовхує такий вибір, зроблений батьками. А якщо вона геть не схильна до такої роботи? В результаті дочка, яку насильно заштовхнули в професію, виростає млявим юристом, не здатним читати юридичні документи, без уміння вирішувати навіть найлегші фахові завдання.
Часто до мене на прийом приходять жінки-бухгалтери. Вони приходять тоді, коли вже стало їм геть нестерпно: одягатися як бухгалтер, розмовляти як бухгалтер, дивитися у монітор із цифрами і сидіти на місці вісім годин підряд. На запитання, хто обирав фах, відповідають: «Мама сказала, що це професія якраз для жінки, і гарантований заробіток дає».

Життя показує, що професію краще обирати не лише головою, а й усім своїм єством. Сучасна людина ходить на роботу не просто заради грошей. Вона хоче отримувати від роботи задоволення.

Обираючи професію, думати насамперед про зарплату, - це, можливо, й раціонально. Але не розумно. Навіть якщо цій справі віддано вже роки, гроші, надії батьків.
Дитина повинна мати досвід спротиву батькам, досвід суперечок з батьками. Дайте можливість синові або доньці перечити вам по суті. І добре, якщо батьки дають синам і дочкам таку можливість - мати свою думку, відмінну від їхньої, батьківської. 


Аби м'якше пережити період вибору фаху, слід починати спостерігати за дитиною від самого народження.
Спостерігайте за дитиною, за кожним її проявом - від самого народження. Якщо вона щось любить робити і постійно це робить, думає про це, отже, ці дії приносять їй задоволення. Ці дії можуть стати частиною майбутньої улюбленої справи. Наприклад, якщо ваш син чи донька полюблять «пхати носа в чужі справи», то слід подумати, наприклад, про професію журналіста, психолога, адвоката.
Схильності дитини виявляються у грі. З дуже раннього віку. Поважайте будь-яку повторну дію вашої дитини. Саме мовою цих дій говорить Покликання вашої дитини.
Будь-яка професія складена, як мозаїка, з різних умінь і дій. Але привабливою професія, наприклад лікаря може стати для дитини просто через якийсь симпатичний приклад або з іншої таємничої причини. Не все людина здатна усвідомлювати.


 Якщо що-небудь робити лінь, отже, людина в цьому не бачить смислу для самої себе. У неї на цікавий, здавалося б, предмет не піднімаються руки і заплющуються очі. Отже, ваша дитина талановита в іншому. А що, якщо дитина виявляє інтерес до професії, яка здається вам недостойною, нецікавою?
Батьки, дозвольте їй зробити свій вибір! Майте на увазі, що тягнути мішок із нелюбою справою - дуже важко. Навіть якщо цій справі віддано вже роки, гроші, надії батьків. Не варто сміятися з вибору вашої дитини. Щирий вибір дає сили до досягнення, а отже, принесе їй щастя.   Спостерігайте: за що хвалять дитину в школі, у дитячому садку, за що її сварять (те, за що її сварять, також може бути частиною дарування), що виходить легше за все, чим хочеться весь час займатися, про що вона любить говорити, про що часто запитує. 

пʼятниця, 11 липня 2014 р.

12 липня - Петра і Павла

Апостоли Петро і Павло особливо шануються серед віруючих. Саме ці учні Ісуса Христа після його смерті й воскресіння почали поширювати вчення Євангелія серед людей.
День святих апостолів Петра і Павла спочатку ввели в Римі. Римські єпископи вважаються наступниками Петра. Звідси свято і поширилося в інших християнських державах. Як відомо, апостол Петро (народжений Симон) займався риболовлею. Його разом із братом Андрієм закликав Ісус Христос. Петро отримав місію — заснувати церкву Христа, йому вручили ключі від небесного царства, тобто реальну юридичну владу в церкві. Після свого воскресіння Ісус з'явився найперше саме Петру.
Віруючі вважають Петра головним із апостолів, а Павла — першим письменником-християнином, чиї роботи дійшли до наших часів. Йому приписують 14 послань Нового Завіту.
День святих апостолів Петра і Павла відзначають на честь людей, які прийняли мученицьку смерть. Павло був жорстоко обезголовлений, а Петро розіп'ятий вниз головою, оскільки сам Петро сказав, що не гідний такого ж розп'яття, як Ісус.
Вони віддали життя за віру не в одному місці і не однаковим способом, але вони віддали життя за віру, і це їх єднає навіки.