четвер, 19 березня 2015 р.

20 березня Міжнародний День щастя !




Легенда про щастя .

Ви чули легенду про щастя? Стверджують, що воно перебувало в золотистому, щільно стуленому пуп'янку тюльпана. Ніхто не міг дістатися до нього, хоча й намагалися: хто — силою, хто — хитрощами, хто — заклинаннями. І йшли до тієї квітки старі й молоді, здорові й каліки, ішли царі зі шляхетним почотом і жебраки з торбами, ішли багатії-марнотрати й злидарі без гроша за душею. Натовп біля квітки збирався і згодом розходився ні з чим.
      Та ось одного разу луками, де росла ця квітка, ішла натомлена тяжкою працею бідна жінка, вела за руку свого маленького сина. їй хотілося бодай подивитися на пуп'янок чарівної квітки щастя, якого вона так і не бачила за все своє життя, лише тяжко зітхала, згадуючи про нього.

   Жінка тихенько, із завмиранням серця наблизилася до квітки... Раптом її хлопчик, побачивши пуп'янок, дзвінко й голосно, як може лише дитина, розсміявся.

    І сталося диво! Тієї самої миті пуп'янок розкрився. Те, що не вдавалося зробити ні силою, ні хитрощами, зробив веселий безтурботний сміх. Дорослому часом важко збагнути, що не все можна купити за гроші, не все можна здобути хитрощами.  
    По-справжньому щасливою може бути лише дитина: їй так небагато для цього треба.





Посмішка .
 Вона нічого не коштує, але багато дає.
  Вона збагачує тих, хто її отримує, чи не збіднюючи при цьому тих, хто нею обдаровує.
  Вона триває миті, а в пам'яті залишається деколи назавжди.
  Ніхто не багатий настільки, щоб обійтися без неї,  і немає такого бідняка, який не став би від неї багатше.
  Вона створює щастя в будинку, породжує атмосферу доброзичливості в ділових взаєминах і служить паролем для друзів.
  Вона – вітдушина для втомлених, денне світло для тих, хто занепав духом, сонячний промінь для засмучених, а також краща протиотрута, створене природою від неприємностей.
  І, тим не менше, її не можна купити, не можна випросити, не можна ні позичити, ні вкрасти,
  оскільки вона сама по собі ні на що не годиться, поки її не віддали!

  Ніхто не має потребу в ній так, як ті, у кого вже нічого не залишилося, що можна було б віддати!