вівторок, 28 липня 2020 р.

Соціологічне дослідження ...

Увага!!! Увага!!! Увага!!! 

Проводиться соціологічне дослідження
«Бібліотека в житті громади: створюємо майбутнє».
Мета дослідження — дослідити інформацію про роль бібліотек в житті об’єднаних територіальних громад Тернопільщини, проаналізувати якість послуг, окреслити шляхи розвитку бібліотек з метою подальшого вдосконалення інформаційного обслуговування користувачів. Дослідження проводиться методом анкетування через Google form. Анкету розроблено для опитування користувачів бібліотеки, посилання на анкету:
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdfAmhdIzf7JiqHe-z1IeWUxZUsmfbej71Gbhi_CaeFpLmFAw/viewform?usp=sf_link,
Інформацією про опитування, радимо заповнити до 17 серпня 2020 року.

понеділок, 27 липня 2020 р.

155-РІЧЧЯ МИТРОПОЛИТА АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО ВІДЗНАЧАТИМУТЬ НА ДЕРЖАВНОМУ РІВНІ ...

29 липня 2020 року Україна на загальнодержавному рівні відзначатиме 155 років з дня народження Митрополита УГКЦ Андрея Шептицького.
Проєкт постанови Верховної Ради України “Про відзначення ювілеїв у 2020 році” було прийнято на засіданні парламенту 14 січня.
Митрополит Андрей Шептицький (Глава УГКЦ 1901–1944) народився 29 липня 1865 року в с. Прилбичі, що на Яворівщині. За час свого служіння значно розбудував греко-католицьку Церкву як в Україні, так і за кордоном. Будучи одним із найбагатших людей Галичини, щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства, надавав стипендії молодим митцям. У 1905 році заснував Національний музей у Львові і придбав для нього велику кількість експонатів.
Підтримував українську економічну діяльність, сприяв відкриттю кооперативів. Як Галицький митрополит був депутатом Віденського парламенту та Галицького сейму. Зазнавав утисків більшовиків. Помер 1 листопада 1944 року внаслідок тяжкої хвороби. Центральна дитяча бібліотека утримує великий фонд літератури серед якого має місце і книга "365 днів з Великим Митрополитом. Роздуми на щодень", цінність якої - велике значення, як для бібліотекарів так і читачів. В основі науково - популярного видання, фрагменти висловів Митрополита Української Греко - Католицької Церкви А. Шептицького із праць, послань, проповідей за 1900-1944 роки. Цитати підібрано відповідно до церковних днів року, загальнодержавних дат, подій та свят. 
Рекомендовано для всіх, хто цікавиться духовною спадщиною Митрополита Андрея Шептицького. Про його життя і діяльність можна ознайомитися у документальній стрічці "Зближаються часи" - на основі послання Митрополита Андрея Шептицького. https://www.youtube.com/watch?v=7V_1jDcw7Oo   
ЮВІЛЕЙ - це є час особливої ласки Божої, час прощення, час радості.

суботу, 11 липня 2020 р.

Фотоконкурс "Книжкові герої серед нас" ...


«Ми знаємо, хто ми є, але не знаємо, ким ми можемо бути».

Вільям Шекспір
Центральна дитяча бібілотека підтримує фотоконкурс Молодіжної секції Української бібліотечної асоціації «Книжкові герої серед нас»  і запрошує у чарівний світ казок Європи. 











Бібліотекарі підготували для юних читачів оригінальний Face-артбук 
"Казки Європи".


вівторок, 7 липня 2020 р.

У пошуках щастя на Івана Купала: Традиції та звичаї свята ...

Одне з найбільш таємничих і магічних свят, що дісталося нам від наших пращурів. Розповідаємо, чим цікаве Івана Купала.
Купання, стрибки через вогнище, ворожіння та пошук цвіту папороті. Головні атрибути Івана Купала, яке відзначають у ніч з 6 на 7 липня, мабуть, відомі кожному, але свято не обмежується лише цим. Івана Купала з легкістю можна назвати прадавнім святом. Через багато століть воно залишається так само популярним і одним з найбільш неординарних, до того ж відомим своїми оригінальними традиціями та обрядами. 

Коли святкують Івана Купала?

Є дві дати Івана КупалаЗа старим стилем його святкували (і, до речі, багато хто продовжує святкувати) під час літнього сонцестояння (20-22 червня). У цей період його святкували ще язичники.  З часу появи християнства в Україні та інших країнах, які святкують Івана Купала,  дата змінилася. За новим стилем тепер — це ніч з 6 на 7 липня. Тож, Івана Купала збігається з одним із найвідоміших православних свят – Різдвом Іоанна Предтечі. Імовірно, Івана Купала походить від язичницьких ритуалів очищення, омивання, яке відбувалося в річках і озерах у день літнього сонцестояння.  

Звідки взагалі назва "Івана Купала"?

Варто відразу уточнити: дохристиянська назва свята дотепер невідома. Власне назва "Івана Купала" має народно-християнське походження і є слов'янським варіантом імені Іоанна Хрестителя (у перекладі з грецької - занурювач, купатель). Інші назви: Іванів день, Купала, Колосок, Ярилів день, Кокуй, Іван-травник, Сонцекрес, Купайло, Купалле, Іван Калдунські. 



Чого не можна робити на Івана Купала?


Згідно з народними віруваннями, на Івана Купала прокидається різного роду нечисть — відьми, змії, водяники, русалки, перевертні. Тому цієї ночі не можна спати. Крім того, в цей період не заведено нічого віддавати, продавати і позичати, інакше сім'я може збідніти. 
        Які обряди і повір'я пов'язані з Івана Купала?
Головні символи Івана Купала – вода, вогонь і трави. Обов'язковий атрибут – купання на сході сонця. Вважається, що таким чином людина проходить своєрідний ритуал очищення – змиває з себе захворювання і зміцнює імунітет. Купання відбувалося в різних місцях: хтось очищався в річках, хтось готував для цього лазню. Потім наставала черга вогню. На височинах або біля річок розпалювали вогнища. Іноді вогонь добували прадавнім способом – тертям дерева об дерево. Розпалювали багаття пізно увечері і найчастіше палили до самого ранку. Цікаво те, що в селах до вогнища мали вийти всі жінки села. Ту, яка не з'явилася, могли запідозрити у відьомствіНавколо багать водили хороводи, але найбільш відоме його призначення – в іншому. Через багаття стрибали: як поодинці хлопці та дівчата, так і пари, які трималися за руки. Вважали, що, якщо молода пара долала багаття, не відпускаючи рук один одного, значить, їм судилося бути разом. Якщо їхні руки розмикалися, то це означало, що пара незабаром розлучиться. Коли молодь закінчувала гуляння з багаттям, старше покоління  проводило свою домашню худобу між купальськими вогнищами для того, щоб її не спіткали смерть і хвороба. Ще одним важливим атрибутом свята були і залишаються ворожіння. Дівчата ворожили на судженого – плели вінки із 12 різних видів рослин, після чого пускали їх по воді.  Якщо вінок потоне, то дівчина не вийде заміж цього року, якщо відплив від берега – весілля вже близько. Крім того, у цей день заведено збирати квіти для ворожіння – богатки. Знайшовши квітку, дівчина клала її під подушку. Якщо бутон розпустився – заміжжя незабаром, якщо зів'яв, то доведеться зачекати. У ніч на Івана Купала дівчата ходили до лісу збирати лікарські трави та квіти, які, згідно з повір'ями, у цей період наділені  особливою силою. Наприклад, зірвану в купальську ніч квітку полуцвіту необхідно було вкласти в усі кутки своєї хати. Вважалося, що злодій ніколи не залізе, позаяк буде чути голоси в будинку. Ну і, звісно, офіційно стартувало полювання на папороть.

Знайди її, якщо зможеш. Є повір'я, згідно з яким тільки один раз на рік, в ніч на Івана Купала, цвіте папоротьМіфічна, не існуюча в природі квітка нібито наділить того, хто знайде і зірве її, неймовірними силами і можливостямиЗокрема, власник квітки стає прозорливим, отримує дар розуміти мову тварин, бачити всі скарби, ставати невидимим, приймати будь-який вигляд, а також відкривати замки скарбниць, лише приклавши до них квітку. Загалом ось таке воно свято Івана Купала – особливе та оригінальне.