середу, 29 січня 2020 р.

Почути

 Всеукраїнський інклюзивний мистецький проєкт "Почути" вперше завітав до Тернополя і зокрема, в нашу бібліотеку.
Метою  проєкту є показати на власному прикладі, що інклюзивні мистецькі заходи не щось захмарне. Це доступне і можливе для реалізації кожного, головне, щоб для цього було бажання. До Тернополя учасники прєкту були у Житомирі, Рівному, Луцьку, були в Харкові, були в Білій Церкві. Так само були на форумі видавців. Були на книжковому арсеналі. Тобто  намагалися донести поезію, як мовою оригіналу, так і жестовою у виконанні їх авторів.


Сучасні поети із різних регіонів України читали вірші українською та жестовою мовами, а саме: Надія Сеньовська (Тернопіль), Лія Алтухова (Київ), Тетяна Медзуновська (Київ-Швеція), Анна Фадєєва (Біла Церква), Анатолій Мілецький (Ковель), Юлія Шевель(Київ), Христина Полубічко(Львів), Світлана Панчук (Львів), Ірина Одерако(Рівне) та Ольга Мацо (Ужгород).
Вечір супроводжувався перекладом поезії жестовою мовою, який здійснила викладач і прекладач Карпюк Оленксанра Василівна. Модератором заходу стала співорганізатор проєкту "Почути" - Олександра Смірнова (Київ).
Захід є частиною всеукраїнського інклюзивного мистецького проєкту «Почути мандрує Україною».
«Почути» — це проєкт про мистецтво, яке доступне для кожного.

Його учасники розповідають жестовою мовою поезію, проводять театральні вистави, літературні вечори, музичні концерти та шкільні уроки. Захід був організований для широкого кола поціновувачів поезії, які прийшли підтримати слабочуючих людей і разом насолоджуватися поетичним словом.






вівторок, 28 січня 2020 р.

Подорож до володіння Льодової королеви


Мультимедійно-книжкова подорож

В день святкування 200-років з часу відкриття Антарктиди в бібліотеці відбулася  подорож до володіння Льодової королеви - Антарктиди. 

Подорож відбулася за допомогою  Книжкової пропозиції від  Вільяма Грілла "Антарктичда експедиція Шеклтона. Надзвичайна крижана пригода."









28 січня -  200 років відкриття Антарктиди. Україна є членом клубу держав, що ведуть дослідження в Антарктиці.
 В бібліотеці ми, з учнями 5-Б класу Школи-колегіуму імені Патріарха Йосипа Сліпого, -  сніг, мороз і хуртовини зустрічали в мультемедійній презентації "Антарктида -королева холоду", адже 28 січня виповнюється 200 років з часу відкриття цього крижаного материка.

Ми, в бібліотеці, підключаємося до навчально-виховної роботи в галузі біологічної, екологічної освіти молоді. Сьогодні познайомили учнів з дослідницькою роботою українських полярників. У перспективі частина з тих учнів може поповнити ряди українських дослідників Антарктиди. 





четвер, 23 січня 2020 р.

Антарктида - Королева холоду. 200-річчя відкриття.


На початку 2020 року світ відзначатиме 200-ту річницю відкриття Антарктиди.

Україна, як член клубу держав, які ведуть дослідження в Антарктиці, готує низку захопливих заходів, присвячених цій даті.

Україні важливо поширювати інформацію як серед своїх громадян, так і у світі про участь та роль українців у відкриттті шостого континенту і в досліджденні, які ведуться в Антарктиці.

Український період вивчення Антарктичного континенту, району Аргентинських островів та прилеглих архіпелагів, офіційно розпочато в 1996 році, коли британська станція "Фарадей" стала українською станцією "Академік Вернадський". Проте це зовсім не означає, що лише з цього часу українські вчені зайнялися вивченням Антарктиди. Наші земляки брали участь у найперших експедиціях і в ранніх дослідженнях Антарктиди, а згодом протягом років працювали в рамках радянських антарктичних експедицій.
Символом Антарктиди  є пінгвіни.
Після розпаду СРСР Росія оголосила себе його спадкоємницею, а відтак на прохання України в рамках розподілу активів колишнього СРСР передати одну з пяти функціонуючих на той момент антарктичних станцій відповіла відмовою.

Шостого лютого 1996 року над антарктичною станцією "Фарадей", яку Велика Британія передала Україні, вперше був піднятий синьо-жовтий прапор і станція, вже під назвою "Академік Вернадський", почала свою нову історію. Це був жест доброї волі уряду Британії.

Станція  працює цілий рік і головне призначення - проведення наукових досліджень в Антарктиці, є метерологічною та георгафічною обсерваторією.



Про роль українців в дослідженні Антарктиди можна прочитати в дитячому журналі  "Паросток."
Використана література:
Олексюк Б. До відзначення 200-річчя відкриття Антарктиди в Україні [Текст]/ Б. Олексюк// Паросток.- 2019. - №4.- С.33-44.


вівторок, 21 січня 2020 р.

Величний день єднання


22 січня 1919 року на Софієвському майдані у Києві було проголошено Акт ЗЛУКи ЗУНР та УНР в єдину соборну Українську Народну Республіку. 

Цю дату ми тепер відзначаємо як День Соборності.





Оскільки це свято пов'язане з процесом об'єднання українських земель, заходи, що проводяться 22 січня, покликані відобразити саме його. Мабуть, найбільш знаковий з таких відбувся в 1990 році і отримав назву "Живий ланцюг". Тоді люди вишикувалися ланцюгом" від Києва до Львова та Івано-Франківська. За різними оцінками, участь у такій акції взяли до трьох мільйонів людей. 
Символічний "Живий ланцюг" провели і ми в бібліотеці.
Від того часу ідея проведення "живого ланцюга" стала доброю традицією. Такі акції влаштовують щорічно в різних куточках України, а в Києві 22 січня прийнято подібним чином "з'єднувати" два береги Дніпра - лівий та правий. Подібний флешмоб проводять, зокрема, на столичному мосту Патона. Святкові заходи 22 січня проходять не тільки в Україні. Акції, присвячені Дню соборності влаштовують українці, які проживають в різних містах Європи та Америки.

Традиційно 22 січня Тернопільщина відзначатиме День Соборності України акцією єднання на межі Тернопільської і Хмельницької областей. 
На мості, який з’єднує Гусятин Тернопільської і Чемеровецький район Хмельницької областей, делегації із цих областей обміняються короваями та з’єднають дві частини українського прапора – жовту та синю, таким чином поєднавши два береги Збруча.

понеділок, 13 січня 2020 р.

Маляткові - 60

Вітаємо журнал "Малятко" з ювілеєм!
13 січня 1960 року вийшло перше число журналу "Малятко". "Маляткові "- 60.

На сторінках улюбленого журналу наших дітлахів є вірші, загадки, казки, розмальовки, саморобки, завдання для кмітливих та всяка всячина, яка має великий інтерес поміж дітей.


 

Буктрейлер для наймолодших за книгою "Зимове диво". ...

дд

пʼятницю, 10 січня 2020 р.

Євгенії Гореві - 90!


При майстрах якось легше. Вони – як Атланти.
Держать небо на плечах. Тому і є висота.
(Ліна Костенко)
Дякувати долі, у нас є високе небо, і «держать на плечах» його такі Атланти українського перекладу, як Євгенія Горева.


Не маємо звички називати нині сущих класиками — бо класика вивіряється часом, — та поезії Євгенії Горевої, як її переклади — у скарбниці дитячої літератури.

Євгенія Антонівна Горева вже в поважному віці, їй виповнилося 90 років.


Письменниця і перекладачка Євгенія Горева народилася на Свят-вечір, 6 січня 1930 року в Каневі. 
Написані десятки років тому, її вірші так само радують і сучасних дітей.

 Як і зроблені нею переклади. Так, це стара перекладацька школа, та, де бездоганне знання української мови та сумління — на першому місці.
Оригінальна творчість Євгенії Горевої – то три книжки для дітей, але тих книжок сьогодні, як мовиться, вдень з вогнем не знайдеш: «Куди жабка мандрувала», «Кит і слон, і ми, і пароплав», «А я щось знаю!»

Подією в кінці 60-х стала збірка новел Генріха Беля «Біла ворона» з ґрунтовною передмовою самої перекладачки, новели швейцарського письменника Готфріда Келлера «Сільські Ромео і Джульєтта» (1986), роман Йозефа Рота «Марш Радецького» (2000). За високий художній рівень перекладів Євгенію Гореву удостоєно премії ім. Максима Рильського.
А для наших дітей справжнім святом стали переклади повістей Памели Треверс «Мері Поппінс» (з англійської), Міхаеля Енде «Момо», Джеймса Крюса «Мій прадідусь, герої і я», Пауля Маара «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу» і «Китобус, або Нові цятки для Суботика», Еріха Кестнера «Конференція звірів» (з німецької). 

Многая літа бажаємо Євгенії Антонівні!

пʼятницю, 3 січня 2020 р.

Коляда у віконце загляда


Коляд, коляд, коляда
У віконце загляда.
У різдвяну світлу нічку 
Запали на радість свічку.
Коляду поклич до хати,
Щоб Ісуса привітати.
Люди добрі, колядуйте
Сина Божого шануйте!


Коляду для вас співаю,
Дай вам Боже урожаю,
Щедрих нив, садів квітучих
Для куті медів пахучих,
Зірку з неба на Святвечір
Для дорослих і малечі, 
Коляда моя лунає, 
Увесь світ з Різдвом вітає. 

(Олена Роговенко)



Ой високо над полями зірка засіяла.
Пливла, пливла небесами, над вертепом стала.
Діва Сина породила, в ясла положила,
Сіно Йому постелила, пеленою сповила.
Прилетіли до вертепу ангели крилаті,
Вони славу заспівали Божому Дитяті.
І ми з вами, добрі люди, вклін Дитяті даймо,
Славну вічну Христу-Богу щиро заспіваймо!



Нова радість стала, яка не бувала:
Над вертепом звіда ясна світу засіяла.

Де Христос родився, з Діви воплотився
Як чоловік, з пеленами убого повився.

Пастушки з ягнятком перед тим дитятком
на колінця припадають, Царя-Бога прославляють.

Славим Тебе, Царю, небесний Владарю,
Даруй літа щасливії цьому дому госпорарю.

Цьому дому госпорарю і його родині,
Даруй літа щасливії нашій ненці Україні!