Зустріч з

Валентиною Семеняк-Штангей

Зустріч з війсковослужбовцями

до Дня захисника Вітчизни!

АНОНС!

27 лютого о 13:30 год.

відбудеться зустріч з відомою письменницею, фотохудожницею та журналісткою  

Валентиною Семеняк-Штангей

Валентина Семеняк-Штангей народилася на Черкащині у мальовничому містечку Тальному. Дитинство і юність минули в селі Мошурові цьогож району.

Після закінчення десятирічки студіювала журналістику у Київському державному університеті імені Т.Г.Шевченка.

Працювала кореспондентом у херсонській газеті "Наддніпрянська правда" та тернопільському молодіжному виданні "Ровесник", у західноукраїнському представництві канадського журналу "Родина". Плідно співпрацює з багатьма республіканськими виданнями. 

Член Національної Спілки журналістів України. Член обласного літературного об'єднання при Тернопільскій обласній організації Національної Спілки письменників України. Лауреат літературного конкурсу гумору та сатири у Філадельфії (США).

Під час зустрічі відбудеться презентація нової книги авторки «Писана торба».

... Старий помирав... Вечірнє сонце повільно ховалося за сусідню багатоповерхівку. Останній сонячний промінь непомітно торкнувся віконної шиби. Далі ковзнув рамою і пройшовся підвіконням... На якусь мить погляд Старого затримався на тендітних пелюстках білосніжної квітки. Старий жадібно вп`явся очима у квіткову ніжність і насолоджувався баченим. Милуючись живою красою земного творіння, на якусь мить він забув про все на світі. І споглядав те, чого не момічали інші. Квітка, назву якої він не знав, граціозно і шляхетно напружувала кожен свій невидимий м`яз і тягнулася до сонця. Вона поспішала: у передчутті ночі,всотувала в себе кожну краплину світла. І раптом почала змінювати свою форму...

З оповідання "Старий і квітка", 

збірка оповідань "Писана торба"

25 лютого - День народження  

геніальної української поетеси 

та активної громадської діячки 

Лесі Українки

 

«Ну … сниться мені, що іде моя драма на сцені і головну роль граю я сама"

Влітку у Ялті 1897 року Леся Українка знайомиться із Сергієм Мержинським, він лікувався від туберкульозу легень. На одній із фотографій Мержинського зберігся його напис: "Одинокие люди наказаны уже тем, что одиноки." Мабуть і Леся відчула цю чоловічу самотність.

Все, все покину, до тебе полинуть,

 Мій ти єдиний, мій зламаний квіте!

Все, все покинуть, з тобою загинуть,

То було б щастя, мій загублений світе!

 Поетеса була безмежно закоханою в свого обранця ,та Сергій ставиться до неї  як до свого доброго друга. Та велике горе ,несподівано активізувалось з великою силою. Майже два з половиною місяці Леся відважно боролась за свого коханого. Вона годує Сергія як малу дитину, не відходить від нього навіть вночі. Та порятунку не було - 3 березня він сконав у неї на руках.

"Мій друже, любий мій друже, створений для мене, як можна, щоб я жила сама, тепер, коли я знаю інше життя? О, я знала ще інше життя, повне якогось різкого,пройнятого жалем і тугою щастя, що палило мене , і мучило, і заставляло заламувати руки і битись, битись об землю, в дикому бажанні згинути, згинути з сього світу, де щастя і горе так божевільно сплелись..."

 ...У ніч, біля смертельно хворого Сергія Меджинського, Леся помиратиме - як помирають поети: гостре до смерті любовне бажання, породить рятівне СЛОВО.

 

КОНКУРС

Дитячий літературний конкурс

«Море талантів» приймає твори

  У програмі книжкової виставки «Зеленая волна» й I Одеського Корнійчуковського фестивалю дитячої літератури проходять конкурси літературної та художньої творчості для дітей – Другий дитячий літературний конкурс «Море талантів» і Другий конкурс дитячого цифрового малюнка «iParus», організовані громадською організацією «Агентство регіонального розвитку» при підтримці Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Одеської обласної ради, Одеської обласної державної адміністрації, Одеської міської ради, Управління освіти і науки Одеської ОДА, Управління освіти та науки Одеської міської ради, Управління культури і туризму Одеської ОДА, Управління культури і туризму Одеської міської ради.

 

http://vsiknygy.net.ua/news/25886/

СТРІТЕННЯ

АНОНС!

13 лютого о 13 год. в приміщенні ЦДБ по вул. Миру, 4а відбудеться майстер-клас оформлення Стрітенської свічки за участю працівників методичного центру "Прометей". 

За народними уявленнями, Літо зустрічається із Зимою два рази на рік: на день святої Анни (3 грудня), та на Стрітеня. Вони сперечаються, кому слід піти далі, а кому - вернутися. Якщо цього дня потеплішає, значить, Літо перемогло  в цій суперечці, а якщо стане холодніше, значить, пощастило Зимі.

День Святого Валентина 

(Валентинів день, День Закоханих) — світське свято, яке відзначають у деяких країнах щороку 14 лютого.

Улюблене свято молоді та суперечливе у старшого покоління. "Запозичене, чуже, не україїнське", та яке ж воно насправді?

Дослідники і досі не можуть встановити походження свята Валентина. Існує декілька легенд про походження  і ось деякі з них.

У Давньому Римі жили два богобоязних римляни, які начебто й померли в один день, а тому й пам'ять їх ушановується в один і той самий день.Перший Валентин - єпископ Тенійський, який усупереч наказу імператора Клавдія вінчав закоханих, а імператорові були потрібні не подружні пари, а неодружені солдати. А другий Валентин - лікар, захисник хворих дітей , а також мандрівників, молодят, наречених.

Отже, Валентин - молодий лікар - християнин, який жив за часів імператора Клавдія, а значить, за часів жорстоких гонінь християн. За вірність християнській вірі потрапив до в'язниці. Щодо подальшого перебігу подій існує декілька легенд. Зокрема, є версія, що діти, яких молодий лікар вилікував, бігали до вікна в'язниці та кидали йому записки з привітаннями та побажаннями. Таким чином вони хотіли показати свою любов і вдячність, підтримати дорогу їм людину у важкі моменти життя. Тюремник, який наглядав за Валентином проганяв дітей, але одного разу прочитав записки дітей. Він був вражений дитячими почуттями вдячності до надзвичайного лікаря, дізнався про його здібності і звернувся по допомогу. А справа в тому, що донька тюремника народилася сліпою, і він покладав на лікаря останню надію. Привів він до в'язниці свою доньку, і диво сталось - дівчині було повернуто зір. Згодом Валентин покохав цю дівчину, та їхнє кохання було трагічним, оскільки лікаря було страчено. Перед стратою, Валентин передав своїй коханій записку - першу валентинку. Це друга версія походження валентинок (перша це ті записочки які передавали діти у в'язницю).

Є ще третя версія. Одна з легенд розповідає, що перед смертю Валентин встиг розіслати всім друзям і послідовникам листівки з побажаннями - можливо, першими валентинками слід вважати саме ці листівки.

Отже, незважаючи на те, що День Валентина в першу чергу свято закоханих, цього дня обов'язково треба привітати всіх кого любиш: друзів,батьків,бабусь, дідусів...

Написала Людмила Бойко, 

провідний бібліограф ЦДБ

Топ-5 найцікавіших подарунків до Дня Святого Валентина. Для НЕЇ і для НЬОГО

http://www.kyivpost.ua/lifestyle/article/top-5-najcikavishih-podarunkiv-do-dnya-svyatogo-valentina-dlya-neyi-i-dlya-nogo-36202.html 

Список найбільш недоречних подарунків з нагоди Дня закоханих

http://3oko.com.ua/spysok-najbilsh-nedorechnyh-podarunkiv-z-nahody-dnya-zakohanyh.html/

Отже, наше це свято, чи ні, правильно, чи не дуже, але свято, яке дарує любов та теплі почуття не може бути поганим. 

З днем святого Валентина! 

Радості, любові і усмішок усім!

Життя Без кохання
Життя без любові
Це небо без сонця
Це небо без зоре
Життя неможливе
Воно не існує
Коли наше серце 

Любові не чує!

Книжкові новинки

"Теплі історії до кави"

У цій книжці зібрані історії про почуття й настрої, сумніви й рішення, далеку дорогу й затишний дім, чужі міста й близьких людей, солодкий шоколад і терпкувато-гірку каву. У них немає однозначних висновків і незмінних рецептів, а є пошуки та віра в імпровізацію. Є любов і сміливість, крихта суму й багато радості, чимало мрій і не менше спогадів.

Герої цих історій - прості жителі звичайних містечок, загублені, знайдені, закохані, замислені, умільці надихати й такі, що за клапоть натхнення готові поділитися останньою філіжанкою кави - хоча, що тут казати, вони готові ділитися своєю кавою й просто так. Вони щирі й справжні: пестять своїх котів, їздять на велосипедах, приймають гостей, печуть пиріжки й відсилають листівки, слухають вуличних музикантів і малюють маршрути на поторсаних картах. А ще у кожного з них є старі, улюблені горнятки, на дні яких і збереглися ці історії.

Надійка Гербіш (Шевченко) – закохана жінка, вперта мандрівниця, письменниця й перекладачка, трохи фотографиня і трохи – кавова чарівниця. Живе в затишному будинку, вікна якого виходять на старовинний Збаразький замок, разом зі своєю родиною. Викладає «Історію світової літератури» й стверджує, що книжки й кава будуть навіть у Раю.