пʼятниця, 21 серпня 2015 р.

28 серпня Тернопіль святкує День міста

                                   Будь - яке місто - це просто  мертве каміння,   
                                           якщо тебе у ньому  не зігріває тепло                                                                              людських сердець







     Тернопіль. Він наче прекрасний чоловік, що ніколи не старіє. 
У його волошково - зелених очах ви не побачите ані краплини смутку, не прочитаєте жодного докору, і навіть у сірі осінні вечори вам буде тут затишно і добре. 
     У цьому місті є всі атрибути спокійного і респектабельного існування. Тернопіль, із його затишними кав"ярнями і зеленими парками, справляє враження тихого європейського містечка, яке завжди раде гостям. Колишні тернополяни, що приїздять після довгих років відсутності порівнюють його із малою Швейцарією
А й справді, кому поступиться красою і привабливістю місто, що стоїть на березі водного плеса - Тернопільського ставу. 
Саме ця оксамитова водойма надає місту своєрідної пікантності. 



     "Маленьким Парижем" вважали тернополяни своє місто і 80 років тому, адже він і справді нагадував чарівні західні міста своєю колоритною архітектурою, мав свій специфічний шарм, що додавав гарного настрою.



       З нагоди Дня міста для вихованців літньої дитячої школи "Дивосвіт" працівники центральної дитячої бібліотеки провели краєзнавчий диліжанс "Тернопіль у плині літ", ознайомивши юних читачів з літописом Тернополя.  Діти на основі почутого створили своєрідні ілюстровані міні-путівники по давньому, старому і сучасному Тернополю.







Бібліотекарі також  презентували публіцистично - краєзнавчу книгу  «Невідомий Тернопіль» заслуженого журналіста України Ярослава Гулько, в якій розміщено   нариси про найважливіші, найяскравіші і мало відомі події минувшини Тернополя, внесок видатних постатей у розвиток міста. 
       
Пропонуємо вашій увазі невеличкі уривки з книги, яку ви можете знайти у фонді нашої книгозбірні.
      Справді, що ж ми святкуємо кожного року у День міста наприкінці серпня? Річницю письмової згадки про будівництво замку чи день виходу указу польського короля Сигізмунда I про заснування фортеці? 
     У повоєнні роки, коли відбудовували жахливо зруйнований Старий замок над ставом, з’ясувалося, що він споруджений понад 400 років тому і що це найдавніша кам’яна будівля міста, про яку збереглися історичні документи. Тодішнє керівництво міста «прив’язало» історично зафіксовану дату побудови замку фортеці до початку заснування Тернополя, тобто 1540 рік вирішили вважати днем народження міста. 
       Відтоді офіційно почали називати 1540 рік початком існування поселення на цьому місці і цю дату відзначати щороку як день народження Тернополя. 
     Бо й справді, число «1540», до якого ми так звикли, – це всього на всього дата виходу дозволу на будівництво замку, а не самого міста, а точніше – коронний гетьман (кастелян) Ян Амор Тарновський отримав королівський привілей на землю у середмісті існуючого поселення, щоб збудувати оборонний замок. 

Але є ще одна дивина: королівська грамота, надана Яну Тарновському на спорудження фортеці, датована 15 квітня 1540 р.  
До того ж землю для цього виділили в поселенні під назвою Сопільче (Топільче) над Серетом. 
Отже, не на голому, дикому місті народжувалися замок і майбутній Тернопіль! Таким чином, нині святкуємо лише дату певного етапу існування міста, що стосується тільки будівництва замку. 
Що відомо про найдавніше минуле того поселення, що зветься сьогодні Тернопіль? На думку науковців, у межах сучасної території міста колись, у різні часи, існувало декілька стоянок кам’яного віку та поселень бронзової доби і раннього залізного віку. 
Ще в XIX столітті польські історики, а також відомий західноукраїнський учений Ізидор Шараневич, встановили, що в давні часи на місці нинішнього Тернополя було селище Сопільче, а згодом його називали Топільче.  Дехто стверджує, що на річці Серет ще на початку XIII століття на цьому місці існував оборонний пункт Топільче. Ще інші науковці заявляють, що «у часи Галицько -Волинської держави тут існувало руське городище Топільче».
Отже, задовго до указу польського короля Сигізмунда I Городище вже існувало, а привілей від 15 квітня 1540 р. лише започаткував новий етап значно енергійнішого розвитку міста, яке на кілька століть отримало назву Тарнополь, а в серпні 1944 р. Президія Верховної Ради СРСР внесла «уточнення щодо найменування міста і затвердила нову назву – Тернопіль».
Цікаво? Та залишимо історичні факти фахівцям та письменникам, нехай вони підраховують роки та дати, а ми будемо просто мріяти і жити у місті, що було зведено на терновому полі.


Бажаємо, щоб кожен закохався 

у свій  Тернопіль!   

Він справді вартий щирої любові.

четвер, 20 серпня 2015 р.

День державного прапора України

23 серпня - День Державного прапора України: історія свята



     Державний Прапор є одним із державних символів певної країни. Це стяг правильної геометричної (частіше прямокутної) форми із спеціальним забарвленням. Кольори прапора відбивають національні традиції, які ідентифікують певну територію протягом тривалого історичного періоду.
     Державний Прапор України затверджений Верховною Радою України 28 січня 1992р. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів, із співвідношенням ширини прапора
до його довжини 2:3.


     Жовто-блакитні барви символізували Київську Державу ще до християнізації Русі. Майже всі герби міст Київщини й України загалом обрамлялися жовто-блакитними кольорами. З XVIII століття полкові й сотенні козацькі прапори Війська Запорозького вироблялися з блакитного полотнища, на якому жовтою фарбою наносився хрест, зорі, зброя, постаті святих. Так, упродовж історичного розвитку жовто-блакитний прапор був символом боротьби за національні й соціальні права українського народу і за часів незалежності став Державним Прапором України. У ньому втілені віковічні прагнення до миру, праця, краса та багатство рідної землі. Державний Прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення.
     Український прапор – це символ пшениці в степах під блакитною аркою неба, який уособлює споконвічне прагнення народу до миру, праці, краси та багатства рідної землі.

Молитва за Україну (Одвічна правда на землі) - Ukrainian songs

вівторок, 18 серпня 2015 р.

Готуємось до Дня незалежності

     З нагоди свята  Дня незалежності 18 серпня 2015року  працівники центральної дитячої бібліотеки у співпраці з працівниками Тернопільського  міського  центру  фізичного здоров′я населення провели  майстер – клас  з виготовлення паперових квітів «Квітка миру і надії», який проходив у рамках дитячо- юнацького марафону «Я-українець, я - патріот» і присвячений новітнім героям України. 





Юні читачі  віком 6-13 років  активно прийняли участь у естафетах  «Спортивні канікули», організованих міським центром фізичного здоров′я населення.






Квіти, виготовлені власними руками  читачів  бібліотек  для дітей міста, будуть представлені на благодійному ярмарку  24 серпня  на Театральному майдані,  а виручені кошти -  передані Логістичному центру допомоги бійцям АТО.


Єднаймося у спільній справі!
Будьмо патріотами своєї держави!




середа, 12 серпня 2015 р.

Головними святами серпня є Спаси


      

 







Медово - яблучний Спас.
     Головними святами серпня є Спаси. 14 серпня - перший, мокрий Спас. На Маковія починали сіяти озимину. У цей день купалися в річках - очищалися. Несли в церкву святити мед, квіти, мак. В цей день згадуються семеро мучеників - братів Маковеїв. Обрядовою їжею є "шулики" - спечені коржі, поламані на дрібні шматочки й залиті медом та розтертим маком.
     Другий Спас — це свято Перетворення Спаса нашого — Ісуса Христа, що відзначаємо 19 серпня. Також він — яблучний Спас, найважливіший із трьох.  Здебільше цього дня родина урочисто сідає за стіл після повернення із церкви. Яблука під час цього святкового обіду найкраще смакують зі свяченим медом.
    Зі Спаса Преображення - погода преображається, змінюється. Після другого Спаса - дощ "хлібний". Прийшов Спас - бери рукавиці про запас.  До Спаса, як правило, закінчували збирати хліб. 
        29 серпня - третій Спас - хлібний. "Третій Спас - хліба припас".

 12 серпня 2015р працівники Центральної дитячої бібіліотеки для вихованців літньої дитячої школи "Дивосвіт",організованої молодіжною громадською організацією ФСК "(СПОРТ-КЛАС)"провели годину народознавства "Готуємось до медово - яблучного Спаса", на якій ознайомили юних читачів із серпневими звичаями та традиціями українців. 



Провели майстер-клас по виготовленню вітальної листівки до свята