четвер, 27 серпня 2020 р.

Відомий і невідомий Франко до 164 - річчя з дня народження письменника ....

Цього дня 27 серпня, народився Іван Франко (1856-1916) - український письменник, вчений - енциклопедист, мислитель, громадський діяч. Сучасники називали Франка велетом думки і титаном праці, українським Мойсеєм. Він залишив по собі колосальну художню і наукову спадщину, яка становить близько 50 тисяч творів. 50-томне академічне видання творів, здійснене у 1976-1986 роках, є далеко не повним його доробком і «тягне» на стотомник. За сорок років творчої діяльності Іван Франко видав одинадцять поетичних збірок, понад сто оповідань, дев’ять повістей, понад десять драматичних творів. Плідною була і публіцистична діяльність Івана Франка – понад дві тисячі публікацій.
 Він є автором численних перекладів творів світової літератури:-французької, німецької, англійської, російської, польської, чеської, сербської, хорватської, старогрецької, латинської, арабської, давньоєврейської, індійської та інших мов. Іноді навіть жалкував, що не став орієнталістом. 
В молодості Іван Франко, як і багато інших тогочасних інтелектуалів, зазнав впливу соціалістичних ідей, з захопленням читав Маркса, Енгельса, але наприкінці життя розчарувався в соціалізмі, назвавши соціалістичну державу тюрмою, «а всевладність комуністичної держави… означала би тріумф нової бюрократії над суспільністю, над усім її матеріальним і духовним щастям». На початку він також оспівував «братерство велике, всесвітнє», лише згодом усвідомивши підневільне становище України, розірваної між царською Росією й Австро-Угорщиною, що дасть йому підстави написати запальне: «Не пора, не пора, не пора Москалеві й ляхові служить». Саме тому за радянських часів творча спадщина Івана Франка немилосердно фальсифікувалася. Українці не могли прочитати франкових поезій про національне відродження, про Січ та січових стрільців, про російський та польський колоніалізм на українській землі. «Або візьмімо всі свої сили докупи і силкуймося встояти в конкуренції цивілізаційної праці, або зложімо заздалегідь зброю і скажімо собі, що ми сміття і січка, добра на пашу для інших, але не здібна зеленіти й нове зерно родити» - писав Франко. 
Він дуже полюбляв сорочки, тому йому їх дарували з усієї України. Франко мав цілу колекцію вишиванок, йому їх дарували приятелі, приятельки та й просто знайомі. До речі, не лише з Західної України. Іван Франко відрізнявся серед пишних комірців і краваток, вишиваними
сорочками, яких у нього завжди було вдосталь. 
Між цими сорочками були й подаровані Оленою Пчілкою, Уляною Кравченко, Христини Алчевської та від багатьох інших. Іван Франко перший почав носити сорочки із європейськими костюмами. Він мав власну колекцію сорочок. Франко вдягав сорочку і в будні, і на свята. Його вважають зачинателем нової моди, адже поєднав вишиванку з класичним європейським костюмом. Попри велику кількість вишиванок в його колекції, поета поховали в чужій сорочці. 
Тарас та Андрій – сини Івана Франка також носили вишиванки. Сам Франко знав 14 мов. Усього за життя він зробив 200 перекладів різних творів. До сьогодні Іван Франко є єдиним українським поетом, який був номінований на здобуття Нобелівської премії з літератури. Літературний доробок Івана Франка містить у собі 6 тисяч творів: 100 томів, 10 поетичних збірок, 1 збірка поем, 10 творів великої пози, 100 творів малої прози та 3 тисячі наукових та публіцистичних текстів різних сфер життя. Франко писав, що в його житті "тричі являлася любов". І це справді так. Жінок у Франка було багато, однак справжні почуття були лише до трьох. Псевдонімів у Франка було близько сотні різних, а серед них: Джеджалик, Мирон, Мирон Сторож, Мирон Ковалишин, Руслан, Іван Живий, Невідомий, Не-Давид, Не-Теофраст, Nonseverus, Vivus, Марко В-а, Один з молодіжи, Один з русинів міста Львова.  Такі скорочення: І. Ф., Ів. Фр., I. F., Iw. Fr., Ккк. Центральна дитяча бібліотека підготувала відеопрезентацію "Іван Франко: - віхи славетного життя", яка висвітлює життєві моменти поета.      

четвер, 20 серпня 2020 р.

День прапора та 29-та річниця з Дня Незалежності України...

23-24 го серпня країна відзначає найбільше національне свято нашої державності – це  День Прапора та День Незалежності України. 
Одним із найважливіших елементів процесу становлення української державності стало визначення національної символіки, як невід’ємної ознаки незалежності. Державними символами України є Державний Прапор України, Герб України та Державний  Гімн України
Український прапор – це символ пшениці в степах під блакитною аркою неба, який уособлює споконвічне прагнення народу до миру, праці, краси та багатства рідної землі. 
Упродовж історичного розвитку жовто-блакитний прапор був символом боротьби за національні й соціальні права українського народу і за часів незалежності став Державним Прапором України.
Державний Прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. 
На відзнаку Дня Державного Прапора України та з нагоди Дня Незалежності України в Центральній дитячій бібліотеці підготовлено книжкову - виставку "Україна в нас єдина - бережи її дитино". Виставка містить 
видання, які висвітлюють розвиток української нації та державності, формування національної ідеї, розбудову незалежної, демократичної Української держави, боротьбу за збереження національної культури і української мови, історію українського національного прапора. Читачі Центральної дитячої бібліотеки по-своїму відчувають це свято Незалежності  та Державного Прапора України і відтворили це на мольберті вдома під час канікул. 
Усюди є небо і зорі скрізь сяють, 
І квіти усюди ростуть…
Та тільки одну Батьківщину ми маєм -
 її Україною звуть.


пʼятниця, 14 серпня 2020 р.

Народні традиції та звичаї «Прийшов спас - пішло літо від нас»...

Свято Маковея — це поєднання двох світів,  народних українських та християнських традицій. 14 серпня - Медовий спас, освячують букети-обереги. Такий букет називають маковійчик. Він складається з польових трав і квітів – калини, соняшника, материнки, волошки, чорнобривців, м’яти, буркуна, колосків вівса, полину і обов’язково макових голівок.  Cпаси – це три християнські народні свята на честь Ісуса Христа. Слово «спас» - скорочена назва, створена народом, від форми «спаситель» (рятівник), яким церква вважала саме Ісуса Христа.
 Існують три Спаси – 14, 19 і 29 серпня. 

Перший Спас збігався із початком сівби озимини. Селяни освячували насіння, воду, мак, мед. Тому свято у народі має ще кілька назв – Маковія, мокрий, медовий Спас. За традицією на службу в храм необхідно взяти баночку меду нового врожаю, мак і воду. Освячений мед заведено залишати у церкві як милостиню. Є навіть приказка: “Медовий спас - навіть жебрак медку спробує”.

19 серпня у православних християн (6 серпня – у католиків) в Україні урочисто відзначався Яблучний Спас або Преображення Господнє. За церковними канонами, саме у цей день відбувалося чудесне преображення Ісуса Христа, яке побачили його учні. У народі в цей період закінчували збирати хліб.


29 серпня відзначали Оріховий Спас (Спас на полотні), тобто свято перенесення нерукотворного образу Ісуса Христа із м.Едесси в Константинополь. По селах у цей період закінчувались жнива, сіяли озиму. Селяни відтоді починали торгівлю, активне ярмаркування.

середа, 12 серпня 2020 р.

Всесвітній день слонів або World Elephant Day...

12 серпня - проводять Всесвітній день слонів або World Elephant Day. Вперше був відзначений в 2012 році. Ідея належить канадським кінематографістам Патриції Сімс, Майклу Кларку з Canazwest Pictures і Sivaporn Dardarananda, а також главі фонду по репродукції слонів в Таїланді. Його головна мета – поширення інформації про необхідність захисту і збереження популяції американських і азіатських слонів. 
Друзі, оберігаймо те, що подарувала нам природа! А ще у Вас є дивовижна можливість дізнатися багато цікавого про цих дивовижних тварин з добірок книг, підібрані для вас працівниками Центральної дитячої бібліотеки. 
  

 Книжки вчать добру, любові, чуйності, справедливості, чесності та вмінню знаходити друзів.

Мультимедійна презентація ауді-казок 
Сергія Сірого яка знаходиться в блозі "ЧИТАляси" на сторінці  Аудіобібліотека, одна з них.
Сергій Сірий "Слоненятко Роні".
https://www.facebook.com/dzhura.ua/videos/2239237366339607/?t=33

середа, 5 серпня 2020 р.

Іван Франко “Лис Микита” (130 років з дати друкування)


Цьогоріч минає 130 років від часу написання славетної поеми-казки Івана Франка "Лис Микита".
 Це був текст, на якому зростали не лише малі Франчата, а й формувалося і національно дозрівало покоління Українських Січових Стрільців та вояків Української Галицької Армії - покоління людей честі та чину. 

   Вперше надруковано у журналі “Дзвінок”, 1890, № 3-4, с. 6-21. Твір складався з 9-ти пісень. У наступному році цей журнальний варіант виходить окремою книжкою під назвою “Лис Микита”. З німецького переробив Іван Франко. Накладом редакції “Дзвінка”, у Львові, 1891″. Поема “Лис Микита” – єдиний з епічних творів І.Франка, який витримав п’ять прижиттєвих видань (1891, 1896, 1902, 1909, 1914), не враховуючи численних передруків частинами або уривками у шкільних читанках і різних періодичних виданнях. 
   А Михайло Грушевський з приводу скорого виходу у світ четвертого видання писав: «Чудова поема Івана Франка, що з високим талантом перенесла відвічну історію злодія лиса на український ґрунт і з незрівняним гумором розсвітила його хитрощі рисами українського (і особливо галицького) життя, давно стала в Галичині одною з найпопулярніших книжок у дитячої й дорослої публики, а тепер пробиває собі щодалі ширшу дорогу і на Україну росийську. Прегарна книжка для дітей, вона перечитується дозрілими людьми все з новою і новою насолодою».
   Оперне життя «Лиса Микити» почалося ще 1947-48 року, коли Франкову казку відобразив у нотному стані діаспорянин, уродженець Тернопільщини Іван Недільський, диригент і віолончеліст, композитор, який у зазначений період мешкав у німецькому Байройті, а згодом емігрував у США. На американському континенті у 1970-му прозвучала опера «Лис Микита» Василя Овчаренка, уродженця Ніжина. 
   «Лис Микита» — явище в українському музичному мистецтві: видовищне, сміливе, технологічне — це справжній бестселер, але вже оперний, для сімейного перегляду у якому органічно поєднуються розважально-авантюрний та сатирично-викривальні змісти і важко сказати, чого тут більше: людського в звіриному світі чи, навпаки, звіриного у людському.  
   «Лис Микита» І. Я. Франка залишається найпопулярнішою лектурою для дітей і дорослих від часу його виходу. І сьогодні він не втрачає своєї актуальності. А мультиплікаційні та музичні звернення до образу Франкового хитромудрого рудого крутія свідчать про велику потребу в осмисленні вічних проблем нашого існування. 


ЛІТЕРАТУРНА ВІКТОРИНА ДО КАЗКИ "ЛИС МИКИТА"

* Яким постає Лис Микита на початку твору ?
(Хитрим, сміливим, гордим, хвалькуватим).

* Куди вирішив піти Лис у базарний день і чоиу ?
(На торговицю у білий день, щоб вкрасти курку  цим доказати свою сміливість).

* Чи вдалося Лису Микиті виконати свої горді нахваляння? Яким постає він перед нами у скрутну для нього хвилину: таким же сміливим, гордим чи іншим?   (Боязливим). Зачитати слова з тексту, які це підкреслюють.

* Знайти і прочитати опис Лиса після неприємного перебування у діжці?

* Як повівся Лис після невдалого полювання? Чому він вирішив "добре виграти на своїй подобі"? 
(Бо був хитрий, а ще побачив, що звірі тремтять перед ним).

* Чи схвалюєте ви його поведінку ?

* Яким царем був Лис ?    (Несправедливий).

* Як звірі розправилися з Лисом?  Чому вони так зробили зі своїм царем?

* Що відчули ви, дізнавшись, як звірі викрили хитрого Лиса?

* Чого вчить нас цей твір ? Проти яких людських вад спрямована ця казка?