середа, 15 лютого 2017 р.

Стрітення — Зима зустрічається з Весною.


        Іноді Стрітення збігається з першим днем Великого посту. У древніх богослужбових Статутах, за якими досі відбувається богослужіння у старообрядців, такий випадок передбачено. Святкова служба поєднується з «пісною». А новообрядцами в такому випадку переносять свято на один день раніше, на Прощену неділю. У старообрядницької періодиці початку XX століття це описано досить докладно.


      Інша відмінність полягає в тому,
що новообрядцами в XVII столітті запозичили у католиків звичай освячувати церковні свічки на свято Стрітення Господнього. Цей чин міститься в Потребника митрополита Петра Могили, він переписаний з римського молитовнику. 
        Справа в тому, що на Заході це свято називається «Світлою обіднею», під час меси всі тримають в руках запалені свічки. Ймовірно, цей звичай походить з давньої Єрусалимської Церкви, де в середині V століття здійснювався хресний хід і під час Літургії моляться тримали в руках запалені свічки.
           У Візантії такого звичаю вже не було, тому з часів Хрещення Русі наші предки молилися «зі свічками» тільки під час поліелеоса. І в даний час в старообрядницької Церкви напередодні двунадесятих свят, в середині вечірньої служби, при співі величання (поліелеоса) моляться беруть в руки запалені свічки і тримають їх майже до самого закінчення вечірнього богослужіння.
         Що стосується народних традицій, то в селянському середовищі Стрітення Господнє не вважалося великим святом. Дуже часто селяни, особливо неписьменні, навіть не знали, яку подію згадує в цей день Церква, а сама назва свята – «Стрітення» – пояснювалося таким чином, що в цей день зима зустрічається з літом. Починають слабшати морози і в повітрі відчувається наближення весни. Приписуючи Стрітення лише значення календарного кордону, селяни з’єднували з цим днем безліч хліборобських прикмет: «На Стрітення день сніжок – весною дожжок», – говорили вони, гадаючи про майбутні дощах. Капель в цей день віщує врожай пшениці, а вітер – родючість фруктових дерев, чому садівники, прийшовши від заутрені, «трясуть дерева руками, щоб були з плодами». Якщо в Стрітення день тихо і червоно, то влітку будуть хороші льони та інше. По погоді цього дня судили також про врожай трав, для чого кидали поперек дороги палицю і спостерігали: якщо сніг замете її, то і корм для худоби «підмете». Трави будуть дорогі. Нарешті, в Стрітення день господині починали посилено годувати курей, щоб були несучки.
          Що стосується релігійних звичаїв, пов’язаних з цим днем, то їх на всьому просторі майже не існувало, лише де-не-де селяни обходили свої будинки з іконою Стрітення Господнього або Спаса, причому, коли ікону приносили в будинок назад , то вся сім’я, з домогосподарками на чолі, падала ниць з вигуком: «Господи Боже наш, увійди до нас і благослови нас».