Цікаві факти з життя Лесі Українки

Лариса Косач - геній української літератури, що входить в умовну тріаду Шевченко -Франко-Українка.

Її вірші вчать ще змалку, тож, здавалось би, ми знаємо про цю поетесу все. Адже  про неї завжди багато говорять, багато пишуть, багато дискутують... Принаймні, однозначно більше, ніж, скажімо, про її матір - ще одну визначну поетесу Олену Пчілку. Та насправді ми зовсім не знаємо Українки...

Мало хто знає, що...

Леся Українка ввела в нашу мову такі слова,як «напровесні» та «промінь»?

І якщо перше ще можна зрозуміти як літературний неологізм, то друге - це вже науковий термін! Дивно, адже зараз нам ці слова здаються цілком звичними. І в повсякденному мовленні ми однозначно віддамо перевагу слову «промінь», аніж його історичному попереднику «луч». А Олена Пчілка, мати Лесі, дала життя означенню, без якого просто не можна уявити

нинішній мовний запас, — слову «мистецтво». З її легкої руки в нашій мові прижилися також «переможець», «палкий» та інші слова.

Мало хто знає, що...

Попри вищесказане, Олена Пчілка вважала свою доньку малорозвиненою.

Леся мала ще старшого брата Михайла. Їх в сім’ї називали спільним іменем - «Мишелосіє» через нерозлучність. Проте сина мати ставила вище за Лесю. Крім того, не любила її вдачі. До п’ятого класу навіть не віддавала до школи , навчала вдома за власною програмою. Аргументувала це небажанням російського впливу її доньку. Таке ставлення до дочки легко зрозуміти, знаючи характер самої Олени Пчілки. Її боялись чоловіки, а Євген Чикаленко казав: «Це та баба що їй сам чорт черевики на вилах подає».

Мало хто знає, що...

Свій псевдонім Лариса Косач запозичила в дядька - Михайла Драгоманова. Він підписувався як «Українець». А оскільки Леся дуже любила свого дядька і захоплювалась ним, то вирішила в чомусь бути схожою на нього. Псевдонім «Українка» з’явився в 1884 році, коли дівчині було всього  тринадцять. Можливо, він був обраний на основі дитячої наївності та палкої любові до дядька, проте в історію Лариса Косач увійшла саме як Українка. А Лесею її лагідно називали в сім’ї, тож недивно, що тверде «Лариса» вона замінила на тендітне та ніжне «Леся».

Мало хто знає, що...

Якби Леся жила в наш час, її б однозначно звали дитиною індиго.

А, можливо, вона такою і була? У дитинстві: була надзвичайно кмітливою та схоплювала на льоту. Наприклад, дівчина навчилася  читати ще в чотири роки, шестилітньою вона вже майстерно вишивала, а у дев’ять - написала перший вірш. Про рівень її розвитку свідчить також і те, що всього у 19 років Українка написала підручник «Стародавня історія східних народів» для своїх сестер. Крім того, поетеса знала 7 мов - українську, французьку, англійську, польську, російську та італійську. При чому казала, що французькою спілкується краще, аніж російською. Погодьтесь, що все це дійсно ознаки геніальності, адже не кожному таке дано.

Мало хто знає, що...

Сергій Мержинський, якому був присвячений знаменитий лист «Твої листи завжди пахнуть зів’ялими трояндами», не відповідав взаємністю.

Він сприймав їхні стосунки як дружні, а то й ділові. І коли Українка йому освідчилась, відповів «Ні». Але нічого не змінюється: кохання до цього чоловіка стає любов’ю до його думок, його ідей. Справжню суть і глибину своїх почуттів вона вихлюпнула на папір у ніч на 18 лютого 1901 року, написавши біля ліжка вмираючого Мержинського поему «Одержима». І, навіть відходячи у кращий світ, Мержинський, замість очікуваних слів освідчення, прохав Лесю попіклуватись про іншу жінку, яку він насправді кохав.

За матеріалами журналу "Позакласний час", 2016, №1.