Дівчинка та зайці

Зима.          

Прийшла зима біловолоса...

Неначе білим полотном,
блискучим снігом одяглося
село і поле за селом.

Над полем синьою дугою
широке небо простяглось...
І, мов сльозою золотою,
блискуче сонце налилось.

Не так і дивиться, як літом,
не так і високо стоїть,
і не таким блискучим світом
його вінок ясний горить.

Замовкла річка під горою:
на зиму стала одпочить,
укрилась ковдрою скляною.
І верболіз не шелестить...

Дрімають, стоячи, тополі,
і очерет сухий дріма...
Усе заснуло поневолі,
зачарувала все зима.                             А. Бобенко