«Я – українець, русич і русин, що завжди йшов крізь смерть до воскресіння». Петро Тимочко.1 серпня ми вшанували 100-річчя з дня народження та 20-річчя з дня смерті
видатного поета, перекладача, громадського діяча, справжнього майстра слова Петра Тимочка, чия творчість продовжує надихати покоління. У стінах нашої бібліотеки відбулася зворушлива та натхненна поетична хвилинка “Я – син землі. Вітчизни вірний син”. На події лунали вірші, розповіді про життєвий і творчий шлях митця.
Уродженець с. Івачів Долішній, в’язень ГУЛАГу, доброволець дивізії «Галичина», інженер, письменник, голова Тернопільської організації Спілки письменників України у 1990-х.
Його слово — живе. Його творчість — звучить.
П. Тимочко писав: “Ми повинні виконати слова Кобзаря: “Борітеся — поборете!” Його слова залишаються з нами в рядках, які звучать вічно.
"Народе мій, прокинься, схаменись!
Згадай дорогу, пройдену віками,
Збагни всю кривду, що тобі колись
Сподіяна лукавими братами…"
Його вірші — міст між поколіннями, між країнами, між серцями


Його переклади творів Ганса Сакса та Йоганна-Вольфганга Ґете з німецької мови — це справжній поступ української літератури до світового рівня.
"Від роду я — дитя Європи,
Вона — мої ритмічні стопи..."
У період більшовицького режиму, коли "талановиті письменники не могли відверто говорити", Тимочко писав «у шухляду». Та як витримане вино, ці твори стали цілющим нектаром для читачів.

П. Тимочко автор понад 10 книг.

Ми пишаємося, що наш краянин, Петро Тимочко —
поет із прометеївським характером,
який ніколи не відмовлявся від українства,
і залишив нам духовний спадок — "зерно склисте, добірне".
Поети не помирають — вони залишаються з нами в рядках, які звучать вічно.