Година історії в бібліотеці - "Ярослав Стецько: творець і борець" ...

 2022 рік оголошений "Роком Ярослава Стецька на Тернопільщині."

19 січня 1912 року в Тернополі народився Ярослав Стецько, один з ідеологів та провідників українського націоналізму, голова ОУН б.

Походив з родини греко-католицького священника. Закінчив Львівський і Краківський університети.

На зустрічі в бібліотеці з істориком, директором музею ЗУНУ (музей Західноукраїнського національного університету) Віталієм Михайлицею - були запрошені учні 8-В класу, Тернопільської ЗОШ №16 імені В. Левицького.

Учні прослухали презентацію про Ярослава Стецька. Працівники бібліотеки познайомили учнів з книгами, що розповідають про діяльність ОУН і Ярослава Стецька. Молодь прослухала відео Акту відновлення Української Держави, що проголошував Ярослав Стецько у Львові 30 червня 1941 року. Ще було багато розмов. А коли звучав Гімн Нової Української Армії "Зродились ми великої години" - всі встали і таким чином віддали повагу всім героям, що виборювали Незалежність України.

Патріотична година в бібліотеці

відбулася дуже цікаво. Після зустрічі школярі не розходилися, а ще довго обговорювали і переглядали книги в бібліотеці.

2022 рік - проголошено на Тернопільщині "Роком Ярослава Стецька."

 

"Ми не жили, ми - горіли."

19 січня – 110 років від дня народження Ярослава Стецька, одного із ідеологів та провідників українського націоналізму, голови ОУН-б, президента Антибільшовицького блоку народів.

Ярослав Стецько народився 19 січня 1912 року в Тернополі, в одному з найбільших міст Галичини, в сімї греко-католицького священника о. Семена Стецька.

Навчався Я. Стецько спочатку в українській гімназії у Тернополі. Далі вступив на філософський факультет Львівського університету, паралельно студіював право у Краківському університеті.

Ми повинні пам’ятати значний особистий вклад нашого земляка Ярослава Стецька у боротьбу за Незалежність Української держави! На його прикладі ми маємо виховувати наших дітей! Важко переоцінити значення постаті Ярослава Стецька у становленні України, як вільної держави! Погруддя Ярослава Стецька встановлено в Тернополі в 1998 році. Пам'ятник розташований на початку бульвару Тараса Шевченка. Скульптор — Микола Невеселий.

Година історії "Ярослав Стецько: творець і борець." Сьогодні в бібліотеці.

Народна художниця України Марія Примаченко - 113 років ...

 Народна художниця України створила понад 800 картин у жанрі "наївного мистецтва". Її творчістю захоплювалися такі світові метри образотворчого мистецтва, як  Пабло Пікассо і Марк Шагал. Художниця народилася 12 січня 1909 року у селі Болотня, що на Київщині, в родині теслі та майстрині-вишивальниці. У  дитинстві вона перехворіла на поліомієліт. Хвороба погіршила фізичне здоров’я Марії, але не вплинула на бажання творити прекрасне. Вона чудово вишивала, але найбільше любила малювати. 

Марія Примаченко вчилася живопису у Центральній експериментальній майстерні при Київському музеї українського мистецтва.  її талант був належно оцінений: 1936 року на I Республіканській виставці народної творчості картинам Марії Примаченко віддали цілу залу. ЇЇ твори з успіхом експонувалися у Парижі, Варшаві, Софії, Монреалі, Празі. У 1937 році на міжнародній виставці у Парижі художниця отримала золоту медаль. Мистецтвознавці стверджують, що художниця об’єднала малюнок і живопис. У 1966 році Марії Приймаченко за цикл “Людям на радість” стала лауреаткою Державної премії України ім. Т.Г.Шевченка.  Наприкінці 1960-х та у 1970-ті роки у видавництві “Веселка” вийшло 5 книг з ілюстраціями Марії Примаченко. Ще одна — наприкінці 1980-х. Син Марії Примаченко Федір, також став художником. Нині 650 її робіт зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві. За рішенням ЮНЕСКО, 2009 рік був визнаний роком Марії Примаченко.

Померла художниця 18 серпня 1997 року, її поховали у рідному селі.

В мережі з’явився перший епізод мультсеріалу “Дивосвіт”, заснований на творчості відомої української художниці Марії Примаченко.

https://youtu.be/UCOYy7Ff4G8 

Мета мультсеріалу, популяризувати творчу спадщину видатної української художниці серед дітей.

Літературний сторітелінг "Різдвяні історії, що зачаровують"...

Казки, оповідання, розмальовки та навіть рецепти все це - покликані створити атмфосферу свята, допомагають зберегти дитячі спогади та вкотре переосмислити всім відомий сюжет Різдва. Ось і у нас в Центральній дитячій бібліотеці відбулася розповідь оповідання Галини Рис

"Чому усміхаються ангели" з книги "Зимові історії для дітей" від активного читача "бібліотечний блогер" Володя Куліч.

А ви знаєте чому усміхаються ангели? Ні? Прочитайте казку Галини Рис і впевніться, що бути собою - це велике щастя, і тоді обов'язково вам відкриється таємниця ангельської посмішки.

Напередодні новорічних і різдвяних свят, пропонуємо Вам книгу ...

   Бібліотека містить багато літератури на різні смаки і читацькі вподобання, 

Книги зібрали для читачів працівники Центральної дитячої бібліотеки, що допоможуть ще більше відчути атмосферу Різдва і Нового року та можуть стати гарним святковим настроєм у бібліотеці. 

Всім давно відомо, що з книг можна дізнатися про всі звичаї різдвяних 

свят, як взагалі святкують в різних 

країнах світу, як прикрашають домівки, що дарують ... Різдво — свято з особливою атмосферою надії та дива. 

Чекаємо на вас в нашій бібліотеці .

 

Новорічно-різдвяні забави "Йде до нас колядочка"

 

Колядуймо хором-собором, бо в нас одна і вічна Українська Душа.

 Колядка вчить вірити в справедливість і показує, що світ дуже гарний. Ось і ми в бібліотеці вивчали, як потрібно колядувати.

Вчітися колядувати - допомагає увійти у світ краси і духовного щастя.

 Це було кольорово, тепло і цікаво! І понад усе щасливо! 

Щиро вас віншуєм нині!

Бог родився у яскині!

Ось він ручки простягає,

На добро бласловляє,

Щоб жили ви в рідній хаті

І щасливі і богаті. (Леся Пронь).

НЕБО І ЗЕМЛЯ, НЕБО І ЗЕМЛЯ НИНІ ТОРЖЕСТВУЮТЬ...

Миколай спішить до нас - настає різдвяний час... .

 

ЗА ВІКНОМ ЛЕТЯТЬ СНІЖИНКИ, МИКОЛАЙ СПІШИТЬ ДО НАС.

ПРИКРАШАЄМО ЯЛИНКИ, НАСТАЄ РІЗДВЯНИЙ ЧАС.

В Центральній дитячій бібліотеці приходить час веселощів. До нашої книгозбірні завітали читачі нашої бібліотеки, а саме учні 5-Б класу ТЗСШ № 16. Зустріч була радісна, цікава, з переглядом фільму "Різдвяні хроніки" та обговоренням. Емоції, настрій - діти побігли грати сніжки на майданчик біля бібліотеки з своєю вчителькою. І до цього свята : гумористично - зворушливий вірш про сучасних дітей і святого Миколая, авторство - тернополянки Галини Заболотної.

У небі, небі темному,

Де ходить Миколай,

Листів вже назбиралось,

Хоч в вогнище скидай.

А в тих листах написано

Мільйони побажань,

За голову хапається

Старенький бородань.

Колись в молитві радісній

Прохали дітлахи отримати цукерочки,

ведмедики, ляльки,

Чи пряника, чи коника,

чи книжечку, чи м’яч,

Тепер таке прохають всі,

Що хоч сідай і плач.

Данилко он, з Тернополя,

замовив гіроборд,

І це серед замовлень ще

Далеко не рекорд.

Прохає Настя лялечку,

Таку, немов жива.

І у старця небесного

Сивіє голова.

Бо він пройшов крамницями –

Отетерів від цін.

Та ж народити справжню

Дешевше буде всім.

В листі від Олі-скромниці –

Якийсь магічний ЛОЛ,

«І ноутбук» – дописано.

Старець за валідол.

Тут просить Вітя Леґо,

Наталя Чічілав,

Олежик дрон потужний

Для себе забажав.

Іринка хоче епла,

Не старшого, ніж «шість»,

Сашко – боксерську грушу,

щоби зганяти злість,

Ігорчик про навушники

Фірмові попросив,

«Щоб не якась дєшовка» –

в листі наголосив.

Олеся хоче шубку

(і ляльці, і собі),

І золоті прикраси,

і пірсинг на губі,

Василько просить тачку,

щоб їзили батьки…

Поставили задачку

Старому малюки…

І журиться старенький

на хмарці крижаній,

Ніяк не зрозуміє,

коли відбувся збій.

Чи, може, сам і винен,

бо тупо завтикав,

Коли літ з 20 тому

він скромність роздавав.

І діти виростали,

Батьками стали всі,

Не вміють відмовляти

Ні дітям, ні собі.

І просять в Миколая,

без міри, ще і ще,

І забувають часом,

З чого почалось все.

Коли на перше місце

Велична і свята

Ставала дуже скромно

Сердечна доброта.

Коли святий Микола

Від себе відбирав,

А всім нужденним, бідним

У скруті помагав. …

У небі, небі темному,

Де Миколай живе,

Великий жовтий місяць

Усміхнено пливе.

І старець посміхається,

Багато бачив він…

Листи згрібає жменями –

розпалює камін.

Йому старому й мудрому,

Все видно ізгори.

Він знає – тільки вибрані отримують дари.