Початок весни – особливо активний період для кішок, тому це
свято традиційно відзначається в перший день березня. В Україні цей день
святкується з 2004 року.
Кішка – це найближча до людини тварина. Наука, яка
займається вивченням цього виду тварин – фелінологія, твердить, що коти є
надзвичайно розумними створіннями, багато в чому перевершують собак.
Перші кошачі з'явилися на нашій планеті близько 50 мільйонів
років тому. Впродовж наступних 25 мільйонів років у процесі еволюції з них
сформувалися ранні сучасні види кішок, які населяють земну кулю і дотепер.
Фелінологи стверджують, що у світі сьогодні налічується 256
видів котів, які, безумовно, доповнюють затишок у всьому нашому житті.
Хто не знає шведського дідуня Петсона і його кота ФІНДУСА? Між іншим - 1 березня - Міжнародний день котів.
30
квітня Свену Нордквісту, автору й художнику книг про кота Фіндуса і дідуня
Петсона, виповниться 74 років. Велике спасибі йому за чудових персонажів, які
будуть радувати ще не одне покоління дітей і їхніх батьків, творчого натхнення
і многая літ!
Не любити дитячі книжки відомого в усьому світі шведського письменника та ілюстратора Свена Нордквіста неможливо. Чому? Бо вони одночасно дотепні та сумні, прості та складні, дитячі та дорослі. Бо Свен Нордквіст і справді талановитий та цікавий письменник.
Історіям про дідуcя Петсона і кота Фіндуса вже більше 30-ти років. За цей час вони були перекладені більше
ніж 40 мовами, читачі з усього світу купили мільйони екземплярів книг, за
історіями створювалися мультфільми, п’єси, мюзикли і комп’ютерні ігри, видавалися
календарі, комікси, кулінарні рецепти і пазли.
Петсон і Фіндус навіть мають
свій сайт в Інтернеті та Facebook-сторінку. Щоби зрозуміти успіх Петсона і
Фіндуса, достатньо просто відкрити книжку і перегорнути кілька малюнків. Хіба
можна не полюбити з першого погляду це миле і бешкетне кошеня? Таку ж симпатію
викликає його господар, добрий і невибагливий дідусь Петсон.
Десять вагомих причин, чому варто прочитати ці історії не лише дітям, але і дорослим.
Ілюстрації
Перше, що привертає увагу у будь-якій дитячій книжці — це
ілюстрації. У книжках про Петсона і Фіндуса вони яскраві та дуже деталізовані.
Дерев’яна канапа, пофарбована у синій колір, вузькі смугасті хідники,
старенький радіоприймач, чорно-білі фотографії у рамках, газета з кросвордами
та шматок олівця, усілякий мотлох у ящиках на горищі, купка дров та курник із
похилою огорожею — усі ці деталі побуту хочеться розглядати знову і знову. Вони
відразу занурюють у спокійні сільські будні самотнього дідуся та його кота. А
нас, уже дорослих читачів, наче машина часу, миттєво переносять до спогадів та
історій, що колись траплялися у нашому дитинстві.
Персонажі
Дідуньо Петсон і його кіт Фіндус — правдиві та зовсім неідеальні персонажі. Дідусь інколи бурчить, звинувачує кота, коли не може чогось знайти, а у його столярні, на подвір’ї та на горищі — безлад. Фіндус часто поводиться як егоїст, вимагає постійної уваги до себе та не хоче розуміти бажань дідуся. Втім, їхні стосунки дуже схожі на стосунки дорослого та дитини. Вони наповнені любов’ю та турботою, іноді — тривогою та роздратуванням. У маленьких конфліктах і спільних справах Петсона та Фіндуса так часто можна побачити себе, своїх дітей, батьків й інших близьких людей. А хіба ж не заради того, щоби зокрема подивитися на себе з іншої сторони ми читаємо книжки?
Сюжети
У кожній книжці із серії — своя повноцінна історія, майже не
пов’язана з іншими. То Петсон разом із Фіндусом садять картоплю та городину, то
готуються до Різдва, то намагаються врятувати лиса від рушниці сусіда, то
рибалять, то ночують у наметі у власному садочку… Здебільшого усі ці історії
про зовсім звичні та буденні справи, але водночас у кожній із них є своя
пригода, яка змушує читача хвилюватися, розгадувати таємниці або витирати
сльози від сміху.
Емоції
Свен Нордквіст дуже вправно передає емоції дідуся та кота у
кожній книжці — такі різні, такі глибокі й такі справжні. Ось дідуся поглинув
осінній смуток. Він має багато роботи, але не може змусити себе піднятися з
канапи та бодай щось робити. Тож Фіндус має докласти неймовірних зусиль, аби
якось розворушити дідуся та врешті-решт піти з ним до озера, де дідусеві і
справді стане набагато краще.
А як почувається самотній дідусь у переддень Різдва, коли
він до того ж підвернув ногу, не встиг купити продукти та прибрати у хаті? Мабуть,
не дуже радісно. Але несподівано у домі Петсона та Фіндуса з’являються сусіди —
хто з дровами, хто з гостинцем, хто з добрим словом. І все це написано та
намальовано настільки зворушливо, що ти буквально занурюєшся у ту затишну та
теплу святкову атмосферу. Так само, як, коли читаєш про метушню дідуня та кота
на городі в іншій історії, здається, ніби відчуваєш аромат весни, спів пташок
та лагідне сонячне проміння.
Динаміка і спокій
Показати швидкість руху в тексті та малюнках — непросте
завдання. Але Свену Нордквісту вдалося з ним впоратися. Ось Фіндус стрибає на
ліжку. У дверях стоїть спокійний Петсон, навколо ліжка — здивовані кури, а кіт
Фіндус намальований в різних позах аж десять разів. Майже так само зображений
дідусь Петсон у книжці «Як Фіндус загубився». На одній сторінці ми можемо
побачити одразу дев’ять дідусів. А все тому, що він справді схвильований і
шукає кошеня, де тільки може — на ліжку, під ліжком, у духовці, у шафі, в
комоді між шкарпетками, у столярні, у дровітні та навіть під килимком.
А у книжках «Різдво у Петсона» та «Коли Петсон сумує» є
ілюстрації із зовсім іншим настроєм — тихим і спокійним. Ось дідусь із котом
сидять у човні та милуються осінньою природою. А ось кіт дрімає на руках у
Петсона, коли той задоволено курить люльку та дивиться на затишні вогники
свічок.
Гумор
Ще одна особлива принада історій про Петсона і Фіндуса у
тому, що вони можуть розсмішити як дітей, так і дорослих. Дітям подобаються
витівки Фіндуса, схожі на їхні. Адже це так весело — влаштувати рибалку або
серфінг на кухні, обдурити та подражнити курей або ж спробувати посадити
котлетку. Дорослі також знайдуть у цих книжках багато смішного. Лишень уявіть
собі обличчя сусіда, якому Петсон каже, що йде до крамниці по борошно, і при
цьому лізе драбиною на дах столярні.
Мишустики
Мишустики — це малесенькі істоти, які «живуть» у всіх
книжках про Петсона та Фіндуса. Автор рідко згадує про них у своїх текстах, але
малює дуже часто. Дідуньо Петсон ніколи не помічає мишустиків, їх бачать лише
Фіндус і читачі. Мишустики часто забирають собі або ховають дідусеві речі,
танцюють на Фіндусових іменинах, регочуть з Петсона, коли той падає у купу
сирих яєць, згрібають листя в старому горщику із засохлим вазоном та погрожують
дідусеві, коли він смітить, допомагають Фіндусові запакувати різдвяний
подарунок або вкладаються спати на його пухнастому хвості. Замальовки про
мишустиків — ніби маленькі дотепні історії без слів, які можна розлядати та
обговорювати разом з дітьми. Особливий бонус, завдяки якому книжки про Петсона
та Фіндуса стають ще об’ємнішими.
Роздуми про старість
Сусіди вважають Петсона старим диваком. А він і не
намагається змінити їхню думку. Живе собі спокійним, розміреним життям разом із
котом і десятком курей. Іноді він згадує про щось сумне — про те, що колись
мріяв побувати у горах, але це йому так і не вдалося; про те, що в його хатині
давно не було гостей і веселого гамору. Як літній людині йому хочеться більше
спокою та неквапливості, проте він чудово розуміє і бажання невгамовного
Фіндуса. Жвавий кіт додає світла та радості у дідусеве життя, а без Петсонової
мудрості, цікавих історій і безлічі вмінь і Фіндус не був би таким щасливим.
У дитинстві та юності старість здається далекою, нереальною
та дуже сумною; а думка про те, що дідусь колись був дитиною — видається зовсім
неймовірною. Та старість — це лише один із етапів нашого життя. І його варто
вчитися розуміти, приймати всі недоліки та знати про переваги вже у дитинстві.
«Післясмак»
У жодній книжці із серії автор не моралізує і не повчає
читачів. Він просто розказує історії. Але кожна історія залишає щось читачеві:
запитання без відповіді, певний настрій, думки.
Так, наприклад, у «Хвилині півнячого кукуріку» суперечка
Фіндуса і півня здається такою веселою та дотепною аж до тієї миті, поки півень
несподівано не зникає із курника і більше до нього не повертається. Свен
Нордквіст не розповідає про те, що нечесні вчинки мають свої наслідки, але це
розуміє не лише Фіндус, а й кожен із читачів…
Переклад
Ніжне слово «дідуньо перекладачка Галина Кирпа називає Петсона. А ще — «тямущий кіт», «торгати
двері», «яєшна глизявка», «пхикати», «нишпорити» і багато інших колоритних фраз
та слів, які «оживляють» історії, роблять їх ще дотепнішими та захопливішими.
_______
Книжки Свена Нордквіста — дуже цікаві та глибокі. Шкода, що
українською переведено так мало творів цього автора.
Матеріал до інформаційного колажу взято з сайту Bookmal.
21-го лютого всі народи світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Це незвичайне свято, і відзначають його по-особливому. В цей день люди нагадують одне одному про те, як важливо берегти рідну мову. Адже мова – це великий скарб народу.
Кожна людина має знати хто вона, звідки родом, де її коріння. Кожна людина повинна знати свою мову, любити її, цінувати, збагатчувати, берегти. Саме таку інформацію ми донесли до своїх юних читачів.
Презентуція українського анімаційного веб-сайту за мотивами книги "Книга-мандрівка. Україна". Його персонажі оживають на українському Ютуб. Діти подивилися і прослухали "Реп про мову," "Як Котляревський Наполеона розсмішив" (Іван Котляревський є батько нового українського слова) - "Задумав все переписати, щоб українець міг читати." - Діти змогли передивитися мультфільм "Котигорошко" і насолоджуватися українським словом.
Рольові ігри і конкурс скоромовок наробив шуму і додав емоцій. Заглядали ми в словники і вчилися користуватися ними. Це було реально круто.
Вивчаємо, заглиблюємося, поширюємо, пропагуємо нашу рідну, милозвучну мову.
Згідно Указу Президента України № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» в нашій країні встановлено особливий пам’ятний день - День Героїв Небесної Сотні, який відзначається щорічно 20-го лютого. До річниці кривавих подій на Майдані у Центральній дитячій бібліотеці, було проведено годину пам"яті "Небесна Сотня у вирій полетіла".
Всеукраїнська тиха акція "Ангели пам"яті" вже шостий рік стартує в Україні, долучилося багато міст, у тому числі і закордонні, а в Тернополі традиційно її організовує Тернопільський осередок ГО «Асоціація жінок України "Дія".Закликає зробити "Ангела пам"яті" своїми руками і вшанувати Героїв Небесної Сотні.
В цей особливий день у заходівзяли участь учні 5-Г класу Тернопільського навчально - виховного комплексу ЗОШ № 9 I-III ст. економічного ліцею ім. іванни Блажкевич, класний керівник Оксана Мирославівна та тернопільська письменниця, журналістка, поетка, громадська діячка, просвітянка Леся Любарська.
Бібліотекар читального залу Надія Качуровська, розповіла учням про історію Майдану. Затамувавши подих, школярі дивилися відео: -"Серце плакало"на слова Сергія Сірого і музику Сергія Степаніва, а також перглянули презентацію "Зима, що нас змінила" та відеокліп Лесі Любарської "Плаче свічка"муз. Юрій Футуйма, слова поетеси. Під час заходу прозвучали поезії, присвячені подіям на Євромайдані і Героям Небесної Сотні.
Школярі з цікавістю ознайомились з оглядом літературипо даній темі. Бібліотекар Віолетта Намисняк репрезентувала юним читачам книгу львівської письменниці Христини Лукащук "Казка про майдан".
На завершення заходу школярі разом з поетесою Лесею Любарською та бібліотекарями прийняли участь у майстер - класі по виготовленню паперових голубів та флешмобі - акції "Ангели пам"яті", яка триває до Дня Героїв Небесної Сотні .
«Ми не маємо права забувати...
У такі дні ми повинні бути разом!
Дякуємо, що нас так багато, що пам’ять для нас не порожній звук».
Відзначаючи День безпечного Інтернету, бібліотекарі центральної дитячої бібліотеки провели медіаурок "Web агенція СБІ "Служба безпеки в інтернеті". Гостями книгозбірні були юні користувачі 3 - Б класу ТНВК №16 ім. В. Левицького. Меседж заходу: "Користуйся Інтернет-технологіями з розумом. Безпечний Інтернет починається з тебе! "
Які небезпеки для дітей чатують у веб-просторі? Презентація від завідувача науково-методичного відділу сектору наукової бібліотеки ТНПУ ім. В. Гнатюка Олександра Лохницького порадувала дітлахів і навчила правил користування в мережі Інтернет. Запитання і відповіді влаштовували всіх.
Комп’ютерні генії забороняють своїм дітям мати смартфон до 14 років, побоюючись шкоди, якої їм може завдати контент. А також віддають навчатися власних чад у школи, де не має жодного гаджета.
Прем"єра книги "Подорож до Інтерландії, за якою бібліотекарі створили буктрейлер. Діти передивилися мультфільм "Корисні підказки. Увага - Інтернет!", який допоміг уже здобуті знання ще раз повторити.
Годинанародознавства. Різдвяні святкування завершує Стрітення - одне з найбільших християнських свят. Зустріч з Богом, як це відбувається? Як стається справжнє диво? Діва Марія, найніжніша з мам, Яких тільки бачила земля, Принесла у Єрусалимський храм Своє дитятко, миле немовля. Там Симеон був, праведник старий, Який давно усе в житті збагнув. Зненацька голос він почув з гори, А то ж йому сам Дух Святий шепнув "Тут Божий Син, провісник майбуття, І, Симоне, це для тебе знак..." А Симеон на руки взяв дитя, Помилувався ним і мовив так: "Щасливий дуже тим, що з волі Бога Відчув я несказанну благодать: Побачив я Спасителя самого - Тепер спокійно можу помирать."
В. Бойко. Мультимедійна презентація " Стрітення Господнє" для учнів 5-А класу ТНВК №9.
Майстер-клас "Стрітенська свічечка." Таку свічку зберігають удома і запалюють як захист від грози і негоди, від пожежі, від війни. Це доровказ, її запалювали також під час пологів, щоб показати новій людині дорогу, і вкладали померлим до рук із тією ж метою.
Мистецький вечір-портрет "Співець української землі на американському континенті", присвячений 105- річниці від дня народження Якова Гніздовського - українського графіка, живописця, кераміста, і мистецтвознавця.
Гостями бібліотеки були: мистецтвознавець, художниця Наталія Собкович та учні 10-А класу ТНВК ШЕЛ 9 ім. І.Блажкевич. Жива, безпосередня, неординарна, емоційна розповідь пані Наталі про життєвий і творчий шлях Якова Гніздовського та її особисті враження, як мистецтвознавця, про роботи митця, нікого з присутніх не залишила байдужим. Учні переглянули фільм про Я. Гніздовського, який був своєрідним майстер-класом самого митця у створенні деревяної графіки. Відвідали віртуальну галерею про Я. Гніздовського "Творець спокою і щастя", створену працівниками бібліотеки. Взяли участь у літературному диліжансі "Книжкова графіка Яківа Гніздовського."
Ілюстрація до книжки Леоніда Мосендза "Волинський рік" (Мюнхен, 1948 р.) - Яків Гніздовський використав плетінку, поширену у заставках українських рукописних книг середніх віків. У петлях, які утворюються між звивинами вервечки - символічні зображення чорирьох пір року і 12 знаків зодіаку.
Переглянули виставку-вернісаж "Поверніть мене в Україну", представлену в бібліотеці. Шанувальникам мистецтва в Україні та поза її межами ще належить відкрити Гніздовського, оцінити філософську глибину його гравюр і картин - і за змістом і за формою. В ювілейний рік від дня народження мистця маємо нагоду відкрити невідомі грані його таланту, замислитися над незвіданим Божим помислом, який веде людину земним шляхом, і підняти погляд на мистецький Олімп, де заслужено сяє творчий ужинок Якова Гніздовського. Читати статтю про захід тут
