Міжнародний день рідної мови

Міжнародний день рідної мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.

Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.

 Мовні обов’язки громадян України 

1.       Мова – запорука існування народу. Захищаючи рідну мову, ти захищаєш свій народ, його гідність, його право на існування, право на майбутнє.

2.       Захист рідної мови – найприродніший і найпростіший, найлегальніший і водночас найнеобхідніший спосіб національного самоутвердження і діяльності в ім’я народу.

3.       Володіння рідною мовою – не заслуга, а обов’язок патріотів.  «Українці повинні усвідомити, що кожна людина, яка виїжджає з України, кожна копійка, що витрачається не на досягнення українських цілей, кожне слово, сказане не українською мовою, є марнуванням капіталу народу, а за даних обставин кожна втрата є безповоротною» (М. Драгоманов)

4.       Розмовляй рідною мовою – своєю і свого народу: скрізь, де її розуміють, з усіма, хто її розуміє. Не поступайся своїми мовними правилами заради вигоди, привілеїв,  лукавої похвали – це зрада свого народу.

5.       Ставлення до рідної мови має бути таким, як до рідної матері: її люблять не за якісь принади, а за те, що вона – мати.

6.       Сім’я – первинна клітина нації. Щоб вона не омертвіла і не відпала від національного організму, її має живити культ рідної мови.

7.       Допомагай кожному, хто хоче вивчати українську мову.

8.       Ніколи не зупиняйся у вивчені рідної мови.

9.       У твоїй хаті завжди мають бути українські книги, журнали, газети.

10.   Підтримуйте усі починання окремих осіб і громадськості, спрямовані на утвердження української мови.

11.   Не будь байдужим до найменших виявів обмежень чи зневаги української мови. Стався до інших мов так, як би ти хотів, щоб ставились до твоєї рідної мови.

12.   Пам’ятай: найкращі вчителі мови для дітей – це мати і батько.

13.   Незнання рідної мови не звільняє тебе від обов’язку і не позбавляє права боротися за неї, за те, щоб твої діти і внуки мали можливість знати і користуватись мовою свого народу.

14.   Вивчай інші мови. Це дасть можливість не тільки володіти ключами до скарбниць духовності інших народів, але й об’єктивно оцінювати свою мову.

15.   Нашому поколінню випало складне і відповідальне завдання – відродження української мови, державності, нації. За нас цього ніхто не зробить. Це наш історичний обов’язок, виправдання нашого перебування на цьому світі. Не перекладай цього тягаря на плечі своїх нащадків, бо може бути запізно. Діймо! В ім’я нашого народу, в  ім’я найвищих ідеалів людства – свободи справедливості.