вівторок, 26 лютого 2013 р.

25 лютого - День народження  
геніальної української поетеси 
та активної громадської діячки 
Лесі Українки
 


«Ну … сниться мені, що іде моя драма на сцені і головну роль граю я сама"
Влітку у Ялті 1897 року Леся Українка знайомиться із Сергієм Мержинським, він лікувався від туберкульозу легень. На одній із фотографій Мержинського зберігся його напис: "Одинокие люди наказаны уже тем, что одиноки." Мабуть і Леся відчула цю чоловічу самотність.
Все, все покину, до тебе полинуть,
 Мій ти єдиний, мій зламаний квіте!
Все, все покинуть, з тобою загинуть,
То було б щастя, мій загублений світе!
 Поетеса була безмежно закоханою в свого обранця ,та Сергій ставиться до неї  як до свого доброго друга. Та велике горе ,несподівано активізувалось з великою силою. Майже два з половиною місяці Леся відважно боролась за свого коханого. Вона годує Сергія як малу дитину, не відходить від нього навіть вночі. Та порятунку не було - 3 березня він сконав у неї на руках.
"Мій друже, любий мій друже, створений для мене, як можна, щоб я жила сама, тепер, коли я знаю інше життя? О, я знала ще інше життя, повне якогось різкого,пройнятого жалем і тугою щастя, що палило мене , і мучило, і заставляло заламувати руки і битись, битись об землю, в дикому бажанні згинути, згинути з сього світу, де щастя і горе так божевільно сплелись..."
 ...У ніч, біля смертельно хворого Сергія Меджинського, Леся помиратиме - як помирають поети: гостре до смерті любовне бажання, породить рятівне СЛОВО.