Покрий Покровом святим своїм місто наше, країну...

Тернопільська чудотворна ікона Божої Матері

Як птахи  в  негоду пташенят, покривають  їх  крилами,так  і  Ти, Пречиста, покрий  Покровом  святим  своїм  місто наше, країну і всіх  людей  своїх, рятуючи  від  бід  і скорбот.

Одна з найбільших автентичних святинь українського православ’я.

Зцілює  та дає  родинний затишок; від   різних   недуг  та  хвороб; епілепсії, сліпоти.

Перебуваючи в Тернополі, зайдіть в парафіяльну церкву Різдва Христового, що в народі ще називають Середньою. Там ви і зможете побачити й прикластися до чудотворного образа.

 Люди  вірять, що  коли   на  тиждень  у  храмі Різдва  Христового        залишити  речі,а  потім  їх  одягнути, то  Богородиця обов"язково  змилосердиться  й ощасливить  даром зцілення. Крім   цього, до  Богородиці  звертаються  незаміжні  дівчата, які  хочуть  створити  сім"ю.

      Ікона перебувала у віруючій міщанській родині Василя Маркевича, який жив поруч із церквою Воздвиження Чесного Хреста, що височіє над тернопільським ставом.

      Це в його домі під час Великого посту 1730 року Матір Божа “Одигітрія.”

(з грецької — “покровителька в дорозі”) почала лити сльози. Зворушені дивом Маркевичі сповістили про це священикові. Незабаром отець зі свідками

підтвердили правдивість чуда.

     До такого ж висновку дійшла і духовна комісія, яку прислав києво-галицький митрополит Афанасій (Шептицький). У спеціальному декреті вказувалося, що сльози на іконі Матері Божої не є природного походження. Митрополит Афанасій проголосив образ чудотворним.

      15 липня 1730 року ікону величним хресним ходом перенесли з дому Маркевича до церкви Воздвиження Чесного Хреста. Численні дари подяки, поміщені поруч з іконою, і нині свідчать про чудесні зцілення, які відбувалися за посередництва чудотворного образу.

      В храмі над ставом ікона зберігалася аж до Першої світової війни, в роки військової розрухи її для безпеки перенесли з тодішньої  околиці до центру — в парафіяльну церкву Різдва Христового. Після війни священик цієї церкви отець Володимир Громницький, повернувшись із російського полону, в знак подяки, прикрасив ікону Богородиці срібною ризою. 

МОЛИТВА

О,Світу  Заступнице, Царице  Неба  іЗемлі, безустанно  наша  Молитовнице,чи  є  таке  місце, де б  не проявлялася  милість Твоя. До  Тебе  взивали  батьки  наші і  були  почуті, на  Тебе   покладали і  не  були осоромлені. Не  відвертайся  від  нас, грішних  та  немічних, щоб  перед  святою чудотворною  іконою, наболівшим серцем приклонивши, молитви гарячі возносимо, оспівуючи дивні  знамена  Твої у Тернополі  явлені. Благаємо, Милосердна  Мати, будь  і  надалі повсякчасною нашою, Хоронителькою. Як  птахи  в  негоду  пташенят, покривають  їх  крилами, так  і  Ти, Пречиста, покрий  Покровом  святим  своїм  місто наше, країну і всіх  людей  своїх, рятуючи  від  бід  і  скорбот. Амінь.