вівторок, 4 лютого 2020 р.

Світової слави графік. Есе про Якова Гніздовського

Тернопільщина вшановує видатного земляка, художника світової слави Якова Гніздовського, якому виповнилося би  105 років з часу народження.

Графік, живописець, кераміст і мистецтвознавець, його імя відоме не лише в Америці, де він прожив більшу частину свого життя, ай на всіх континентах.
Шлях до визнання Якова Гніздовського пролягав через Львів, Варшаву, Загреб, Париж, Мюнхен, Нью-Йорк. А в  Україну, зокрема на Тернопільщину, світової слави художник повернувся чи не в останню чергу - після проголоршення Незалежності. 

Наше есе - про книжкову графіку Якова Гніздовського.

Книжкова заставка. Гравюра на дереві,1947. 


У доробку Я. Гніздовського - оформлення титульних сторінок книг "Слово о полку  Ігоревім", і "Історія Русів" (1956), "Козаки в Московії" Ю. Липи (1957), "Зібрані твори" Б.-І. Антонича (1967), діспорних часописів "На слідах", "Авангард". 
"Слово о полоку Ігоревім." Гравюра, 1950.

Художник до кінця життя працював для українських видавництв діаспори. 
Він оформив сотні книг та періодичних видань."Їх так багато, - зізнавсь Я. Гніздовськтй, - що часто я певний, чи деякі зробив я, чи, може,  хто зробив інший.  Для прикладу, варто згадати оформлені ним збірки віршів В. Симоненка "Берег чекань.", поем І. Драча в англійському перекладі Стенлі Куніца, літературно-критичних статей Ю Шевельова"Не для дітей", англомовні видання Джона Кінса, Самуеля Тейлора Куліджа, Томаса Гарді, Байрон "Мазепа" та ін.

Із вдячністю згадував український письменник із Німеччини І. Кошелівець, що Я. Гніздовський оформив всі його видання за кордоном книжки, а до монографій про Миколу Скрипника та Олександра Довженка створив і графічні портрети.

Виконав ескіз оформлення "Української літературної газети", що виходила в Мюнхені (ФРН) протягом 1955-1960 років, і популярного журналу "Сучасність", на сторінках якого також публікував есе про художників, мистецтвознавчі матеріали.

Одним із здобутків стала книжка "Екзотична флора" (1972) Д. Вульфа, в якій вміщено дереворізи художника. Американський інститут графічного мистецтва заніс це видання до переліку п"ятдесяти найкращих книжок року.

Значимою у культурному житті США стала збірка поета Джеймса Вайла "Дві поезії до двох Гравюр," яку оформив наш земляк.

Та найбільше дбав Я. Гніздовський про високу мистецьку ватрість передусім книжкової графіки. Він охоче відгукувався на звернення багатьох авторів красного письменництва, радився з ними, що кожне видання мало своє самобутнє обличчя. Силу свого таланту вклав в істороико-краєзнавчий і літературний збірник "Чортківська округа", який видали в діаспорі Наукове товариство ім. Т. Шевченка та Український архів у багатотомній серію.


Незаперечні успіхи мистця і в царині книжкового знаку. Понад п"ятдесят із них увійшли до книжки "Гніздовськимй: екслібрис" (1986), яку Американський інститут графічного мистецтва назвав однією з найкращих тогорічних публікацій у США.

Заслуговує на увагу і те, що художник створив проект нової української абетки. На думку Я. Гніздовського, запроваджений Петром Першим "гражданский шрифт" сповторює давньоруську кириличну азбуку. У кожній букві українського алфавіту мистець вбачав магічну силу, прагнув оригінально зобразити кожний знак заглавної назви, що привернути увагу до книги читача. В оформленні обкладинок автор виділяв певну літеру, подавав чіткий малюнок, що символічно уособлював зміст книги. Він прагнув "зрушити наше письмо із застою" в якому воно перебувало, і збудувати його.

Творчість Якова Гніздовського засвітчує - він був співцем української землі на американському континенті.

Рекомендований аналітично-бібліографічний список літератури: 

1. Яків Гніздовський: Малюнки. Графіка. Кераміка. Статті/ Я. Гніздовський. - Нью-Йорк: Вид-тво "Пролог",1967. - 178с.:іл.
Унікальне видання творчості Якого Гніздовського, статті, нариси написані і зібрані ним самим. Мистець від 1949 року  жив і творив у США.  В книзі він звертається до української культури і європейського мистецтва. Велика добірка ілюстрацій . Розрахована на поціновуваців мистецтва, краєзнавців і науковців.

2. Степовик Д. В.  Яків Гніздовський: Життя і творчість/ Д. Степовик. - К.: Вид-тво імені Олени Теліги, 2003. - 224с.:іл.
Монографія висвітлює життєвий і творчий шлях Якова Гніздовського(1915-1985), більша частина життя якого пройшла у США. В книзі описані успіхи мистця у мистецтві і гравюрі: портрет, пейзаж, натюрмот, ікона, екслібрис, книжкова ілюстрація, прикладна графіка. Багато малюнків і ілюстрацій з творчості Я. Гніздовського. Розрахована на науковців, краєзнавців і всіх поцінувачів мистецтва.

3. Степовик Д.В. Пробудження царівни Якова Гніздовського /Д. Степовик. - К.: ТОВ "Атлант ЮЕмСі", 2007. - 63с.:іл.
У нарисі висвітлюється життєвий і творчий шлях уроженця Тернопільщини, одного з найвидатніших українських мистців -  Якова Гніздовського, твори з мистецтва  якого зберігаються в 30 музеях і бібліотеках, зокрема в Бостонському музеї образотворчого мистецтва, Бібліотеці Конгресу США, Публічній Бібліотеці в Нью-Йорку, Національному музеї американського мистецтва у Вашингтоні, в Україні - в  Національному художньому музеї в Києві, музеях Львова, Тернополя.  Розрахована на науковців, краєзнавців і всіх поцінувачів мистецтва.

4. Виставка творів з нагоди 100-річчя від дня народження україно-американського мистця Якова Гніздовського: каталог. - Київ, 2015. - 88с.:іл.
Видання здійснено за підтримки Посольства США в Україні. Повноформатний каталог творів Якова Гніздовського. Виставка є ретроспективою графічного надбання талановитого художника, який став знаним у світі та, на жаль, ще досить мало відомий в рідній Україні.  Український графік прославився в Америці, у чому різниця між дереворізом та дереворитом. Розрахована на науковців, краєзнавців і всіх поцінувачів мистецтва.

5. Яків Гніздовський. 1915-1985: 13 карток  - Тернопіль, 2015. - 13с.
Представлена графіка (дереворізи, лінорити і офорти) охоплює період від 1967 до 1984 року. Різні за тематикою естампи презентують багатогранність таланту Якова Гніздовського, філігранну майстерність у неповторності його творчої манери. Розрахована на науковців, краєзнавців і всіх поцінувачів мистецтва.

6.  Графіка Якова Гніздовського у збірках музеїв Тернопільщини: каталог. - Тернопіль, 2015. - 76с.:іл.
Тернопільщина вшановує та пополяризує творчі здобутки Якова Гніздовського постійним експонуванням його творів у музеях області. Розрахована на науковців, краєзнавців і всіх поцінувачів мистецтва.

7. Бубній П. Яків Гніздовський: довга дорога додому. 100-річчю з дня народження мистця присвячено/ П. Бубній. - Тернопіль: ТзОВ "Терно-граф," 2015. - 40с.:іл.
Творчість Якова Гніздовського українці почали відкривати для себе вже в роки незалежності. А він завжди тужив за рідною землею і заповів поховати себе в Україні. Книга розрахована на масового читача, з ілюстраціями.

8. Яків Гніздовський: "Життя людини - тільки недосконалий відблиск її влвсної мрії":бібліографчний покажчик. - Тернопіль, 2015. - 192с.
Біблографічний покажчик має на меті допомогти науковцям, краєзнавцям,  шанувальникам українського мистецтва осягнути велич дивовижного  таланту Якова Гніздовського.




середа, 29 січня 2020 р.

Почути

 Всеукраїнський інклюзивний мистецький проєкт "Почути" вперше завітав до Тернополя і зокрема, в нашу бібліотеку.
Метою  проєкту є показати на власному прикладі, що інклюзивні мистецькі заходи не щось захмарне. Це доступне і можливе для реалізації кожного, головне, щоб для цього було бажання. До Тернополя учасники прєкту були у Житомирі, Рівному, Луцьку, були в Харкові, були в Білій Церкві. Так само були на форумі видавців. Були на книжковому арсеналі. Тобто  намагалися донести поезію, як мовою оригіналу, так і жестовою у виконанні їх авторів.


Сучасні поети із різних регіонів України читали вірші українською та жестовою мовами, а саме: Надія Сеньовська (Тернопіль), Лія Алтухова (Київ), Тетяна Медзуновська (Київ-Швеція), Анна Фадєєва (Біла Церква), Анатолій Мілецький (Ковель), Юлія Шевель(Київ), Христина Полубічко(Львів), Світлана Панчук (Львів), Ірина Одерако(Рівне) та Ольга Мацо (Ужгород).
Вечір супроводжувався перекладом поезії жестовою мовою, який здійснила викладач і прекладач Карпюк Оленксанра Василівна. Модератором заходу стала співорганізатор проєкту "Почути" - Олександра Смірнова (Київ).
Захід є частиною всеукраїнського інклюзивного мистецького проєкту «Почути мандрує Україною».
«Почути» — це проєкт про мистецтво, яке доступне для кожного.

Його учасники розповідають жестовою мовою поезію, проводять театральні вистави, літературні вечори, музичні концерти та шкільні уроки. Захід був організований для широкого кола поціновувачів поезії, які прийшли підтримати слабочуючих людей і разом насолоджуватися поетичним словом.






вівторок, 28 січня 2020 р.

Подорож до володіння Льодової королеви


Мультимедійно-книжкова подорож

В день святкування 200-років з часу відкриття Антарктиди в бібліотеці відбулася  подорож до володіння Льодової королеви - Антарктиди. 

Подорож відбулася за допомогою  Книжкової пропозиції від  Вільяма Грілла "Антарктичда експедиція Шеклтона. Надзвичайна крижана пригода."









28 січня -  200 років відкриття Антарктиди. Україна є членом клубу держав, що ведуть дослідження в Антарктиці.
 В бібліотеці ми, з учнями 5-Б класу Школи-колегіуму імені Патріарха Йосипа Сліпого, -  сніг, мороз і хуртовини зустрічали в мультемедійній презентації "Антарктида -королева холоду", адже 28 січня виповнюється 200 років з часу відкриття цього крижаного материка.

Ми, в бібліотеці, підключаємося до навчально-виховної роботи в галузі біологічної, екологічної освіти молоді. Сьогодні познайомили учнів з дослідницькою роботою українських полярників. У перспективі частина з тих учнів може поповнити ряди українських дослідників Антарктиди. 





четвер, 23 січня 2020 р.

Антарктида - Королева холоду. 200-річчя відкриття.


На початку 2020 року світ відзначатиме 200-ту річницю відкриття Антарктиди.

Україна, як член клубу держав, які ведуть дослідження в Антарктиці, готує низку захопливих заходів, присвячених цій даті.

Україні важливо поширювати інформацію як серед своїх громадян, так і у світі про участь та роль українців у відкриттті шостого континенту і в досліджденні, які ведуться в Антарктиці.

Український період вивчення Антарктичного континенту, району Аргентинських островів та прилеглих архіпелагів, офіційно розпочато в 1996 році, коли британська станція "Фарадей" стала українською станцією "Академік Вернадський". Проте це зовсім не означає, що лише з цього часу українські вчені зайнялися вивченням Антарктиди. Наші земляки брали участь у найперших експедиціях і в ранніх дослідженнях Антарктиди, а згодом протягом років працювали в рамках радянських антарктичних експедицій.
Символом Антарктиди  є пінгвіни.
Після розпаду СРСР Росія оголосила себе його спадкоємницею, а відтак на прохання України в рамках розподілу активів колишнього СРСР передати одну з пяти функціонуючих на той момент антарктичних станцій відповіла відмовою.

Шостого лютого 1996 року над антарктичною станцією "Фарадей", яку Велика Британія передала Україні, вперше був піднятий синьо-жовтий прапор і станція, вже під назвою "Академік Вернадський", почала свою нову історію. Це був жест доброї волі уряду Британії.

Станція  працює цілий рік і головне призначення - проведення наукових досліджень в Антарктиці, є метерологічною та георгафічною обсерваторією.



Про роль українців в дослідженні Антарктиди можна прочитати в дитячому журналі  "Паросток."
Використана література:
Олексюк Б. До відзначення 200-річчя відкриття Антарктиди в Україні [Текст]/ Б. Олексюк// Паросток.- 2019. - №4.- С.33-44.


вівторок, 21 січня 2020 р.

Величний день єднання


22 січня 1919 року на Софієвському майдані у Києві було проголошено Акт ЗЛУКи ЗУНР та УНР в єдину соборну Українську Народну Республіку. 

Цю дату ми тепер відзначаємо як День Соборності.





Оскільки це свято пов'язане з процесом об'єднання українських земель, заходи, що проводяться 22 січня, покликані відобразити саме його. Мабуть, найбільш знаковий з таких відбувся в 1990 році і отримав назву "Живий ланцюг". Тоді люди вишикувалися ланцюгом" від Києва до Львова та Івано-Франківська. За різними оцінками, участь у такій акції взяли до трьох мільйонів людей. 
Символічний "Живий ланцюг" провели і ми в бібліотеці.
Від того часу ідея проведення "живого ланцюга" стала доброю традицією. Такі акції влаштовують щорічно в різних куточках України, а в Києві 22 січня прийнято подібним чином "з'єднувати" два береги Дніпра - лівий та правий. Подібний флешмоб проводять, зокрема, на столичному мосту Патона. Святкові заходи 22 січня проходять не тільки в Україні. Акції, присвячені Дню соборності влаштовують українці, які проживають в різних містах Європи та Америки.

Традиційно 22 січня Тернопільщина відзначатиме День Соборності України акцією єднання на межі Тернопільської і Хмельницької областей. 
На мості, який з’єднує Гусятин Тернопільської і Чемеровецький район Хмельницької областей, делегації із цих областей обміняються короваями та з’єднають дві частини українського прапора – жовту та синю, таким чином поєднавши два береги Збруча.

понеділок, 13 січня 2020 р.

Маляткові - 60

Вітаємо журнал "Малятко" з ювілеєм!
13 січня 1960 року вийшло перше число журналу "Малятко". "Маляткові "- 60.

На сторінках улюбленого журналу наших дітлахів є вірші, загадки, казки, розмальовки, саморобки, завдання для кмітливих та всяка всячина, яка має великий інтерес поміж дітей.


 

Буктрейлер для наймолодших за книгою "Зимове диво". ...

дд