Народні традиції та звичаї «Прийшов спас - пішло літо від нас»...

Свято Маковея — це поєднання двох світів,  народних українських та християнських традицій. 14 серпня - Медовий спас, освячують букети-обереги. Такий букет називають маковійчик. Він складається з польових трав і квітів – калини, соняшника, материнки, волошки, чорнобривців, м’яти, буркуна, колосків вівса, полину і обов’язково макових голівок.  Cпаси – це три християнські народні свята на честь Ісуса Христа. Слово «спас» - скорочена назва, створена народом, від форми «спаситель» (рятівник), яким церква вважала саме Ісуса Христа.

 Існують три Спаси – 14, 19 і 29 серпня. 

Перший Спас збігався із початком сівби озимини. Селяни освячували насіння, воду, мак, мед. Тому свято у народі має ще кілька назв – Маковія, мокрий, медовий Спас. За традицією на службу в храм необхідно взяти баночку меду нового врожаю, мак і воду. Освячений мед заведено залишати у церкві як милостиню. Є навіть приказка: “Медовий спас - навіть жебрак медку спробує”.

19 серпня у православних християн (6 серпня – у католиків) в Україні урочисто відзначався Яблучний Спас або Преображення Господнє. За церковними канонами, саме у цей день відбувалося чудесне преображення Ісуса Христа, яке побачили його учні. У народі в цей період закінчували збирати хліб.

29 серпня відзначали Оріховий Спас (Спас на полотні), тобто свято перенесення нерукотворного образу Ісуса Христа із м.Едесси в Константинополь. По селах у цей період закінчувались жнива, сіяли озиму. Селяни відтоді починали торгівлю, активне ярмаркування.

Всесвітній день слонів або World Elephant Day...

12 серпня - проводять Всесвітній день слонів або World Elephant Day. Вперше був відзначений в 2012 році. Ідея належить канадським кінематографістам Патриції Сімс, Майклу Кларку з Canazwest Pictures і Sivaporn Dardarananda, а також главі фонду по репродукції слонів в Таїланді. Його головна мета – поширення інформації про необхідність захисту і збереження популяції американських і азіатських слонів. 

Друзі, оберігаймо те, що подарувала нам природа! А ще у Вас є дивовижна можливість дізнатися багато цікавого про цих дивовижних тварин з добірок книг, підібрані для вас працівниками Центральної дитячої бібліотеки. 

  

    

 Книжки вчать добру, любові, чуйності, справедливості, чесності та вмінню знаходити друзів.

Мультимедійна презентація ауді-казок 

Сергія Сірого яка знаходиться в блозі "ЧИТАляси" на сторінці  Аудіобібліотека, одна з них.

Сергій Сірий "Слоненятко Роні".

https://www.facebook.com/dzhura.ua/videos/2239237366339607/?t=33

Іван Франко “Лис Микита” (130 років з дати друкування)

Цьогоріч минає 130 років від часу написання славетної поеми-казки Івана Франка "Лис Микита".

 Це був текст, на якому зростали не лише малі Франчата, а й формувалося і національно дозрівало покоління Українських Січових Стрільців та вояків Української Галицької Армії - покоління людей честі та чину. 

   Вперше надруковано у журналі “Дзвінок”, 1890, № 3-4, с. 6-21. Твір складався з 9-ти пісень. У наступному році цей журнальний варіант виходить окремою книжкою під назвою “Лис Микита”. З німецького переробив Іван Франко. Накладом редакції “Дзвінка”, у Львові, 1891″. Поема “Лис Микита” – єдиний з епічних творів І.Франка, який витримав п’ять прижиттєвих видань (1891, 1896, 1902, 1909, 1914), не враховуючи численних передруків частинами або уривками у шкільних читанках і різних періодичних виданнях. 
   А Михайло Грушевський з приводу скорого виходу у світ четвертого видання писав: «Чудова поема Івана Франка, що з високим талантом перенесла відвічну історію злодія лиса на український ґрунт і з незрівняним гумором розсвітила його хитрощі рисами українського (і особливо галицького) життя, давно стала в Галичині одною з найпопулярніших книжок у дитячої й дорослої публики, а тепер пробиває собі щодалі ширшу дорогу і на Україну росийську. Прегарна книжка для дітей, вона перечитується дозрілими людьми все з новою і новою насолодою».
   Оперне життя «Лиса Микити» почалося ще 1947-48 року, коли Франкову казку відобразив у нотному стані діаспорянин, уродженець Тернопільщини Іван Недільський, диригент і віолончеліст, композитор, який у зазначений період мешкав у німецькому Байройті, а згодом емігрував у США. На американському континенті у 1970-му прозвучала опера «Лис Микита» Василя Овчаренка, уродженця Ніжина. 
   «Лис Микита» — явище в українському музичному мистецтві: видовищне, сміливе, технологічне — це справжній бестселер, але вже оперний, для сімейного перегляду у якому органічно поєднуються розважально-авантюрний та сатирично-викривальні змісти і важко сказати, чого тут більше: людського в звіриному світі чи, навпаки, звіриного у людському.  
   «Лис Микита» І. Я. Франка залишається найпопулярнішою лектурою для дітей і дорослих від часу його виходу. І сьогодні він не втрачає своєї актуальності. А мультиплікаційні та музичні звернення до образу Франкового хитромудрого рудого крутія свідчать про велику потребу в осмисленні вічних проблем нашого існування. 

ЛІТЕРАТУРНА ВІКТОРИНА ДО КАЗКИ "ЛИС МИКИТА"

* Яким постає Лис Микита на початку твору ?
(Хитрим, сміливим, гордим, хвалькуватим).

* Куди вирішив піти Лис у базарний день і чоиу ?
(На торговицю у білий день, щоб вкрасти курку  цим доказати свою сміливість).

* Чи вдалося Лису Микиті виконати свої горді нахваляння? Яким постає він перед нами у скрутну для нього хвилину: таким же сміливим, гордим чи іншим?   (Боязливим). Зачитати слова з тексту, які це підкреслюють.

* Знайти і прочитати опис Лиса після неприємного перебування у діжці?

* Як повівся Лис після невдалого полювання? Чому він вирішив "добре виграти на своїй подобі"? 
(Бо був хитрий, а ще побачив, що звірі тремтять перед ним).

* Чи схвалюєте ви його поведінку ?

* Яким царем був Лис ?    (Несправедливий).

* Як звірі розправилися з Лисом?  Чому вони так зробили зі своїм царем?

* Що відчули ви, дізнавшись, як звірі викрили хитрого Лиса?

* Чого вчить нас цей твір ? Проти яких людських вад спрямована ця казка?

Соціологічне дослідження ...

Увага!!! Увага!!! Увага!!! 

Проводиться соціологічне дослідження

«Бібліотека в житті громади: створюємо майбутнє».

Мета дослідження — дослідити інформацію про роль бібліотек в житті об’єднаних територіальних громад Тернопільщини, проаналізувати якість послуг, окреслити шляхи розвитку бібліотек з метою подальшого вдосконалення інформаційного обслуговування користувачів. Дослідження проводиться методом анкетування через Google form. Анкету розроблено для опитування користувачів бібліотеки, посилання на анкету:
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdfAmhdIzf7JiqHe-z1IeWUxZUsmfbej71Gbhi_CaeFpLmFAw/viewform?usp=sf_link,

Інформацією про опитування, радимо заповнити до 17 серпня 2020 року.

155-РІЧЧЯ МИТРОПОЛИТА АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО ВІДЗНАЧАТИМУТЬ НА ДЕРЖАВНОМУ РІВНІ ...

29 липня 2020 року Україна на загальнодержавному рівні відзначатиме 155 років з дня народження Митрополита УГКЦ Андрея Шептицького.

Проєкт постанови Верховної Ради України “Про відзначення ювілеїв у 2020 році” було прийнято на засіданні парламенту 14 січня.

Митрополит Андрей Шептицький (Глава УГКЦ 1901–1944) народився 29 липня 1865 року в с. Прилбичі, що на Яворівщині. За час свого служіння значно розбудував греко-католицьку Церкву як в Україні, так і за кордоном. Будучи одним із найбагатших людей Галичини, щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства, надавав стипендії молодим митцям. У 1905 році заснував Національний музей у Львові і придбав для нього велику кількість експонатів.

Підтримував українську економічну діяльність, сприяв відкриттю кооперативів. Як Галицький митрополит був депутатом Віденського парламенту та Галицького сейму. Зазнавав утисків більшовиків. Помер 1 листопада 1944 року внаслідок тяжкої хвороби. Центральна дитяча бібліотека утримує великий фонд літератури серед якого має місце і книга "365 днів з Великим Митрополитом. Роздуми на щодень", цінність якої - велике значення, як для бібліотекарів так і читачів. В основі науково - популярного видання, фрагменти висловів Митрополита Української Греко - Католицької Церкви А. Шептицького із праць, послань, проповідей за 1900-1944 роки. Цитати підібрано відповідно до церковних днів року, загальнодержавних дат, подій та свят. 

Рекомендовано для всіх, хто цікавиться духовною спадщиною Митрополита Андрея Шептицького. Про його життя і діяльність можна ознайомитися у документальній стрічці "Зближаються часи" - на основі послання Митрополита Андрея Шептицького. https://www.youtube.com/watch?v=7V_1jDcw7Oo   

ЮВІЛЕЙ - це є час особливої ласки Божої, час прощення, час радості.

Фотоконкурс "Книжкові герої серед нас" ...

«Ми знаємо, хто ми є, але не знаємо, ким ми можемо бути».

Вільям Шекспір

Центральна дитяча бібілотека підтримує фотоконкурс Молодіжної секції Української бібліотечної асоціації «Книжкові герої серед нас»  і запрошує у чарівний світ казок Європи. 

Бібліотекарі підготували для юних читачів оригінальний Face-артбук 

"Казки Європи".

У пошуках щастя на Івана Купала: Традиції та звичаї свята ...

Одне з найбільш таємничих і магічних свят, що дісталося нам від наших пращурів. Розповідаємо, чим цікаве Івана Купала.

Купання, стрибки через вогнище, ворожіння та пошук цвіту папороті. Головні атрибути Івана Купала, яке відзначають у ніч з 6 на 7 липня, мабуть, відомі кожному, але свято не обмежується лише цим. Івана Купала з легкістю можна назвати прадавнім святом. Через багато століть воно залишається так само популярним і одним з найбільш неординарних, до того ж відомим своїми оригінальними традиціями та обрядами. 

Коли святкують Івана Купала?

Є дві дати Івана Купала. За старим стилем його святкували (і, до речі, багато хто продовжує святкувати) під час літнього сонцестояння (20-22 червня). У цей період його святкували ще язичники.  З часу появи християнства в Україні та інших країнах, які святкують Івана Купала,  дата змінилася. За новим стилем тепер — це ніч з 6 на 7 липня. Тож, Івана Купала збігається з одним із найвідоміших православних свят – Різдвом Іоанна Предтечі. Імовірно, Івана Купала походить від язичницьких ритуалів очищення, омивання, яке відбувалося в річках і озерах у день літнього сонцестояння.  

Звідки взагалі назва "Івана Купала"?

Варто відразу уточнити: дохристиянська назва свята дотепер невідома. Власне назва "Івана Купала" має народно-християнське походження і є слов'янським варіантом імені Іоанна Хрестителя (у перекладі з грецької - занурювач, купатель). Інші назви: Іванів день, Купала, Колосок, Ярилів день, Кокуй, Іван-травник, Сонцекрес, Купайло, Купалле, Іван Калдунські. 

Чого не можна робити на Івана Купала?

Згідно з народними віруваннями, на Івана Купала прокидається різного роду нечисть — відьми, змії, водяники, русалки, перевертні. Тому цієї ночі не можна спати. Крім того, в цей період не заведено нічого віддавати, продавати і позичати, інакше сім'я може збідніти. 
        Які обряди і повір'я пов'язані з Івана Купала?

Головні символи Івана Купала – вода, вогонь і трави. Обов'язковий атрибут – купання на сході сонця. Вважається, що таким чином людина проходить своєрідний ритуал очищення – змиває з себе захворювання і зміцнює імунітет. Купання відбувалося в різних місцях: хтось очищався в річках, хтось готував для цього лазню. Потім наставала черга вогню. На височинах або біля річок розпалювали вогнища. Іноді вогонь добували прадавнім способом – тертям дерева об дерево. Розпалювали багаття пізно увечері і найчастіше палили до самого ранку. Цікаво те, що в селах до вогнища мали вийти всі жінки села. Ту, яка не з'явилася, могли запідозрити у відьомстві. Навколо багать водили хороводи, але найбільш відоме його призначення – в іншому. Через багаття стрибали: як поодинці хлопці та дівчата, так і пари, які трималися за руки. Вважали, що, якщо молода пара долала багаття, не відпускаючи рук один одного, значить, їм судилося бути разом. Якщо їхні руки розмикалися, то це означало, що пара незабаром розлучиться. Коли молодь закінчувала гуляння з багаттям, старше покоління  проводило свою домашню худобу між купальськими вогнищами для того, щоб її не спіткали смерть і хвороба. Ще одним важливим атрибутом свята були і залишаються ворожіння. Дівчата ворожили на судженого – плели вінки із 12 різних видів рослин, після чого пускали їх по воді.  Якщо вінок потоне, то дівчина не вийде заміж цього року, якщо відплив від берега – весілля вже близько. Крім того, у цей день заведено збирати квіти для ворожіння – богатки. Знайшовши квітку, дівчина клала її під подушку. Якщо бутон розпустився – заміжжя незабаром, якщо зів'яв, то доведеться зачекати. У ніч на Івана Купала дівчата ходили до лісу збирати лікарські трави та квіти, які, згідно з повір'ями, у цей період наділені  особливою силою. Наприклад, зірвану в купальську ніч квітку полуцвіту необхідно було вкласти в усі кутки своєї хати. Вважалося, що злодій ніколи не залізе, позаяк буде чути голоси в будинку. Ну і, звісно, офіційно стартувало полювання на папороть.

Знайди її, якщо зможеш. Є повір'я, згідно з яким тільки один раз на рік, в ніч на Івана Купала, цвіте папороть. Міфічна, не існуюча в природі квітка нібито наділить того, хто знайде і зірве її, неймовірними силами і можливостями. Зокрема, власник квітки стає прозорливим, отримує дар розуміти мову тварин, бачити всі скарби, ставати невидимим, приймати будь-який вигляд, а також відкривати замки скарбниць, лише приклавши до них квітку. Загалом ось таке воно свято Івана Купала – особливе та оригінальне.