Годувати динозаврів заборонено!

Розвиваючи в дитині творчість, не можна забувати про дисципліну, про чіткі рамки «можна - не можна» Рамки не повинні бути дуже вузькі, інакше не буде простору для творчості. Але якщо зовсім без рамок, то вийде такий-собі «вільний художник», не здатний прилаштуватися до жодної,навіть більш-менш гнучкої системи, не вміючи дотримуватися регламенту, домовленостей, не зважаючи на інших людей. Творчість - це ж не тільки малюнок чи аплікація. Творчість - це ще й глобально - ставлення до роботи, до людей, до життя. 

Крім бурхливої фантазії «Я так бачу!», повинно бути розуміння, що ти не один у цьому світі і навіть не центр усесвіту.

Він усе-таки зробив це... Сашко підстриг драцену. Кожен листочок вкоротив рівно на 2/3. Я кілька разів встигала перехопити ножиці, але якоїсь миті не вгледіла. Є у Сашка прагнення переробити цей світ за власним смаком. Тому що він краще знає, як усе має бути.А ще він приліпив наклейку на двері до моєї кімнати. Порушення мого естетичного комфорту ускладнилося коментарем: «Мамо, це тобі подарунок». Подарунок не можна просто так взяти й віддерти - це зачепить почуття дарувальника... Дякую за подарунок і питаю дозволу перенести наклейку на холодильник, аргументуючи тим, що на кухні я проводжу більше часу, ніж у спальні, а отже довше милуватимуся подарованою наклейкою. Зовнішній вигляд холодильника наклейка не зіпсує. Вона гармонійно впишеться до компанії десятка магнітів, інших наклейок і нотаток-нагадувань.

Якось підозріло тихо у дитячій ось уже цілих 10 хвилин... Приходжу до кімнати, а там... Сашко розфарбовує ніжку стільчика з необробленого дерева гуашшю чорним кольором. До цього моменту друга ніжка була вже червоного кольору. Коли до мене повернулася мова після побаченого, я змогла видихнути: «Сашо, ти навіщо?!». Сашко незворушно продовжив свою діяльність, кинувши прояснювальний очевидний коментар: «Щоби було гарно». Існує закон: «Що не заборонено, те дозволено». З цієї точки зору нічого осудного Сашко не зробив. Я ж його не попереджала, що не можна розфарбовувати меблі. Чомусь проґавила, що таке можливо. У слів «творчість» і «натворив» спільний корінь. Я розумію, що 15 хвилин на стандартному А4 під наглядом за наявності чіткої інструкції і зразка - це ще не творчість. Творчість - це коли матеріали у вільному доступі, натхнення і політ фантазії. Але без рамок такого можна натворити...

Я встановлюю рамки. Сашко може малювати навіть на стінах, але тільки у своїй кімнаті і тільки над своїм ліжком (у Сашка там зараз аплікація з сов, дерев і мотоциклів). Може за бажанням заклеїти наклейками увесь свій стіл. Але тільки свій. На Арсеніїв стіл він не має права зазіхати - це вже не Сашкова територія, а чужу територію потрібно поважати. На мою територію (до моєї кімнати) навіть просто заходити з олівцями, крейдою, пластиліном, клеєм, іграшками, їжею, напоями - не можна. Жорстке табу. Я дуже ціную порядок і чистоту в зоні мого відпочинку. Я готова миритися з пластиліном на комоді в дитячій - це не можна прибирати! Це виліплені важливі знаки: «Годувати динозаврів заборонено!» і Обережно! Динозаври!». Я лояльна до купки каменів у кутку дитячої кімнати - це скарби. І груба сукувата палиця, що стирчить з ящика з іграшками, не викликає у мене роздратування. Мене попередили, що це меч джедая. Але в моїй кімнаті все повинно бути так, як мені подобається. Це зона мого комфорту, в якій навіть декоративні подушки на ліжку повинні лежати у чітко встановленому порядку паралельно до лінії стіни. Ось так в окремо взятій квартирі вживаються дитяча творчість і мамина педантичність.

Молодим людям на замітку: як правильно навчитися відкладати гроші.

Економність, економність і ще раз економність. Для початку спробуйте відкладати із зарплати хоча б 10%, з будь-якого неочікуваного прибутку 50%. Найгіршим ворогом накопичень є, в першу чергу, сама людина, адже існує велика спокуса потратити зекономлене. З ростом доходів ростуть і витрати - і так до нескінченості. Тому зовсім необов'язково, що людина, яка багато заробляє, буде багатою. Багата не та людина, яка багато витрачає, а та, у якої більше залишається. Можна всі зароблені мільйони витратити і навіть залізти в борги. Така людина зовсім не є багатою, вона просто "широко живе". Капітал завжди цінніший, чим високий дохід, адже капітал можна конвертувати в дохід, тоді як дохід важче зберегти, накопичити і перетворити в капітал. Також більшість людей, коли справи йдуть добре, повні оптимізму і витрачають направо і наліво, а ось коли часи змінюються, наступає криза, починають економити на всьому, на чому тільки можна. Але саме під час кризи, якби вони володіли б резервами, можна було б дешево придбати різноманітні інвестиційні інструменти чи почати бізнес. З цього приводу  висловився мексиканський мільярдер Карлос Слім «Будьте скромні в ситі часи!». Тобто, коли всі продають – купуйте, а коли всі купують – продавайте. Активи потрібно продавати тільки тоді, коли вони в ціні. Коли Рокфеллера запитали, як він став багатим, він відповів: «Дуже просто. Я дешево купував і дорого продавав». Також розвинути економність допоможе уміння торгуватися. Наприклад, скажете вам смішно торгуватися 5 хвилин на ярмарку? А якщо подивитися, яка сума буде за ті 5 хвилин, то може вийти навіть більше, чим ви заробляєте за цілий день роботи. Якщо ви торгуєтеся з менеджером і він не дає знижку, знайдіть того, хто зможе її дати. Гроші, ви зберегли, це те ж саме, що ви їх заробили.

      Економність - це перший крок. Другий крок - це точно знати, для чого ви відкладаєте гроші.  Вміст будь-якої діяльності лежить за межами цієї діяльності.  Навіщо Вам гроші? А що б ви робили, якби у вас була потрібна сума? Самі по собі гроші є поганою мотивацією, а ось можливості, які вони дають змушують людину "пройти" зайву милю. Адже коли у вас накопичиться деякий капітал, тоді вже можна подумати і про примноження грошей шляхом інвестування.

 

У країні БРЕХЛЯНДІЇ

Діти не народжуються брехунами

 і облудниками. Такими їх роблять дорослі.

 

Хтось із великих педагогів сказав, що проблем із ви­хованням дітей було б набагато менше, якби дорослі пам'ятали про те, що колись і самі були маленькі.

Більшість батьків бувають збентежені тим, що їх дити­на вигадує, фантазує, тобто говорить про те, чого на­справді не було. Перед тим, як грізно викрикнути: «Бре­хун!» — спробуйте вияснити, чому вона так робить.

Якщо ваша дитина говорить, що гроші, які ви дали їй на хліб, вона загубила, не поспішайте пророкувати їй майбутнє шахрая.

Та коли брехня стає звичкою, коли милі дитячі фантазії переростають у грубу, безсоромну брехню, до цього вже не можна ставитися поблажливо. Дитина може засвоїти, що брехня зручна і вигідна, і зробити її своїм надійним союзником.

БРЕХНЯ В КОРОТКИХ ШТАНЦЯХ

Причини, за якими діти кажуть неправду, не мають нічого спільного з причинами, за якими це роблять до­рослі. Перед тим, як припинити дитячу брехню, її потрібно зрозуміти.

Конституція України — основний закон держави, що визначає її суспільний і державний устрій, правову систему, проголошує й закріплює права і свободи людини та громадянина, окреслює компетенції і повноваження законодавчої, виконавчої та судової влади.
Кожен рік 28 червня Україна святкує День Конституції України, прийнятої у 1996 році.
24 червня 2014 р. у відділі обслуговування учнів 5-10 класів Центральної дитячої бібліотеки було проведено годину знань «Конституція – паспорт держави». Читачам була запропонована книжкова виставка, на якій представлена  правознавча, документальна, історично-довідкова література з фондів бібліотеки. Тут можна було знайти і Конституцію України, і матеріали про історію української державності та Конституції, про Конституцію Пилипа Орлика, теорію держави і права, роль Конституції в житті країни і людей, права і обов'язки пересічних громадян, про те,  які відносини регулює цивільне право, сімейне право тощо.

Читачів особливо зацікавила історія прийняття  Конституції України 28 червня 1996 р. Цей акт закріпив незалежність українського народу, зробив його справжнім володарем суверенітету, а Українська держава посіла «серед держав світу осібне і рівне становище». Підростаюче покоління звернуло увагу також на структуру та зміст Конституції, а саме — розділ ІІ «Права, свободи та обов'язки людини і громадянина»; наскільки захищені права дитини, а саме: право на освіту, на охорону здоров'я, відпочинок, а зовсім скоро — право голосу і вибору.

Користувачі  переглянули відео сюжети :«З історії української конституції»,  «Дитинство у світі права», а також отримали інформаційно-правові листівки «Юний друже! Знай свої права», підготовлені бібліотекарями. 

 

Почитаємо малечі 

 на добрий,  веселий вечір!

Перелітна вушанка

Купив Юрась шапку-вушанку. Взимку во­на добре його зігрівала. А весною, коли Юрась хотів її на полицю сховати, засумува­ла вушанка. Не хотіла без діла лежати на полиці. Змахнула вухами — і полетіла на північ, де від неї і влітку буде користь. Юрась розгубився, але дарма. Восени ву­шанка до нього повернулась і усю зиму його зігрівала. А весною знов на північ полетіла. Але Юрась вже не сумував: знав, що вона повернеться.

Сміхотливі рейки

Проклали якось нову трамвайну колію і пустили перший трамвай. Але рейки виявилися чутливими до лоско­ту. Від сміху вони так дрижали і гули, що трамвай злякався і поїхав назад до парку. Довго по цих рейках жоден трамвай не наважувався їздити, доки вони не подорослішали і не стали серйознішими. Щоправда, вони й потім похихикували від коліс, але терпіли. Така вже лоскотна робота їм дісталась.       

Віктор Кротов

Батькам для роздумів

Читаємо дитині

 

Дуже важливо — щодня читати своїй дитині. По-перше, посилюється емоційне сприйняття дитиною тексту, тому що вона бачить міміку, вираз очей, чує ваш голос. (Не забувайте, будь ласка, про ці засоби впливу на емоційний стан дитини!).

 По-друге, у дитини виникає потреба щоденно от­римувати інформацію. Це особливо необхідно у тих випад­ках, коли дитина вміє читати, але не хоче, тобто із-за без­перервного навчання відчуває відразу до читання. Розпов­сюджена помилка батьків полягає у тому, що вони часто примушують дитину читати складний для її віку текст, ви­ходячи з того, що буцімто потім їй буде легше.

 Іноді дитина просить читати одну і ту саму книгу бага­то разів, — це добре. Зміст даної книги співпадає з рівнем розвитку дитини, її переживаннями. Дитина, слухаючи багаторазово зміст книги, розвиває свій духовний світ, на­вички антиципації, тобто передбачення подальшого роз­витку змісту тексту. З метою розвитку цієї навички періодично запитуйте її: «Про що піде далі мова?».

Під час повторного читання книги намагайтеся читати швидко, на межі своїх можливостей, але чітко вимовляю­чи слова. Періодично запитуйте дитину, чи встигає вона зрозуміти. Це надзвичайно важливо! Прискорення читан­ня стимулює розвиток у дитини здібності до швидкого сприймання змісту тексту. Ви ніби знімаєте з неї не­обхідність читати (це їй ще важко!) і залишаєте їй тільки одну задачу — зрозуміти! Але зрозуміти швидко!

Розвиток навичок швидкого сприймання стимулює у дитини й розвиток навичок читання. Згодом, під час са­мостійного читання, вона буде розуміти зміст швидше, ніж читатиме слова.

При цьому неприпустимо зупиняти дитину, якщо вона неточно прочитала закінчення слова або замість слова «школяр» прочитала слово «учень». Адже вона зрозуміла!

Зауваження (особливо в наказній формі) призводять до того, що дитина губить думку, перестає слідкувати за змістом, відволікається на конкретне слово.

Задайте собі питання: «Для кого дитина читає?». Якщо ваша відповідь: «Для себе», — тоді все стане на місце, і ви перестанете «смикати» дитину.

Справа в тому, що найчастіше наявність музичного слу­ху визначають по тому, як дитина співає. Але дитина може правильно чути і погано співати, тому що не вміє керувати своїм голосовим апаратом. Так і при читанні, розуміючи текст, діти неточно вимовляють закінчення слів. З часом, коли дитина багато прочитає, по мірі розвитку навичок ке­рування своїм голосовим апаратом, все нормалізується.

Спільне читання

Вправа 1.

Візьміть казку з малюнками, під якими один чи два рядки тексту. Повільно читаючи текст, пальцем показуй­те дитині те слово, яке ви читаєте. Читайте цю книгу кілька разів.

Вправа 2.

Якщо дитина знає книжку напам'ять, попросіть її «прочитати». Нехай вас не турбує, що вона більше прига­дує по пам'яті, ніж дивиться в книгу — це дуже ко­рисно. Поступово її увага, направлена на необхідність пригадувати, перенесеться на текст, на те слово, яке вона з легкістю читає.

Читання-повтор і читання-змагання

Вправа 3.

Підберіть речення на 1—3 рядки. Попросіть дитину перший раз прочитати уголос повільно, добре розуміючи зміст, і, подивившись на годинник (краще секундомір), запишіть час. Другий раз нехай вона прочитає на 2—3 сек. швидше, третій — ще швидше і т.д. Доведіть швидкість читання цього речення, до межі її можливостей. Зверніть увагу на те, що, починаючи з якогось разу, не дивлячись на обізнаність із змістом та з тими словами, які викорис­товуються в даному реченні, ще швидше — не прочитати! Намагайтесь довести швидкість читання до межі. Так са­мо працюйте з іншими реченнями (по 3—5 хвилин), але якомога швидше. Спочатку читаємо речення уголос, потім «про себе».

Вправа 4.

Виберіть з книги, яку ви читаєте вашій дитині, речення на 2—3 рядки. Дитина вмикає секундомір. Ви повільно читаєте вголос це речення. Запишіть час. Тепер ви вми­каєте секундомір, а дитина читає те саме речення, але якомога швидше. Запишіть час. Це ж речення знову чи­таєте ви і т.д., але з кожним разом намагайтесь прочита­ти швидше. Доведіть швидкість читання цього речення до межі (вголос). Звичайно, дорослий читає швидше, але у дитини швид­ше зростає результат.

Знайдіть, за що похвалити свою дитину, їй це не­обхідно! Пам'ятайте, якщо ваша дитина не хоче читати, то вона у всякому випадку хоче змагатися з вами. Дух зма­гання дозволить їй швидше засвоїти навички читання.

Якщо дитина читає словами, то, виконуючи вправу 4, замість речення використовуйте цілий абзац або уривок з цієї ж книги.

Вправа 5.

Виберіть речення на 1—2 рядки. Прочитайте перше слово, потім ще раз, швидко повторивши перше слово, прочитайте друге; повторивши перші два слова — третє і т.д. до кінця речення. Наприклад: «В одного...», «В одно­го селянина...», «В одного селянина був...», «В одного се­лянина був син...», «В одного селянина був син на зріст...», «В одного селянина був син на зріст з мізинець».

Намагайтесь кожного разу читати попередні слова все швидше і швидше і, дійшовши до кінця речення, ще кілька разів прочитайте його. І так 2—3 речення на день.

Таке читання дасть змогу дитині перейти до читання словами при значно кращому розумінні змісту тексту.

Малятко-здоров'ятко

Яка їжа корисна дітям?

 

— Друже, в тебе, мабуть, виникало таке запитання: навіщо людина їсть?

І справді, навіщо?   -

Відповідь тут одна: харчування — основна біологічна потреба організму, воно забезпечує правильний його ріст і розвиток, зберігає здоров'я, збільшує тривалість життя.

Хочу нагадати, що їжа — це певна комбінація поживних речовин: білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів і води.

Звичайно, вона має бути різноманітною, доброякісною, достатньою за кількістю, тобто відповідати твоїм енергетичним витратам, і повноцінною за якістю.

Різні надмірності у харчуванні можуть зашкодити тобі!

Давньогрецький філософ і математик Піфагор говорив: «Ніхто не має переходити міри ні в їжі, ні в питті».