середа, 26 квітня 2017 р.

Чорний біль України

Пам`ятаймо Чорнобиль


Минуло 31 рок від дня Чорнобильської аварії та тієї квітневої ночі, коли ядерна трагедія радіаційним враженням накрила сотні населених пунктів і завдала безліч непоправних людських втрат.

Прикладом мужності та патріотизму є ті, хто першим прийняв на себе удар аварії, хто ціною власного здоров’я працював у зоні радіаційного забруднення, хто, залишивши рідні домівки, став переселенцем. Чимало з них відійшли у Вічність. Світла їм пам’ять…

Наслідки жахливої події відчутні і дотепер. Але рокам не під силу викреслити з пам’яті  подвиг усіх, котрі у квітні 1986 року та подальші місяці і роки жертовно віддавали своє здоров’я, щоб зупинити Чорнобильську чорну біду.

Низький уклін та щира вдячність усім, чия доля пов’язана з Чорнобилем. Здоров’я, довголіття, оптимізму, добра,  незгасної енергії та достатку у родинах!

Чорнобильська яблуня

Зрубали яблуню в саду,
Почорнілузсохлу всю.
Вже крони атомом боліли,
Що над світом лебеділи.
Не живив весною чудо-сік
Той рожево-білий цвіт.
Впало листя на світанні,
Як останній біль-зітханння.
БожеЗа що? – І … мовчання.
Запечалилося небо
СвітеНе требаНе треба
Не було вже в неї сили,
Щоб їй яблука родили,
Як у тім далекім літі,
Сонцемпіснею налиті.
Сохлабідна, – і мовчала,
Бо Полин-зорю спізнала,
Та й кому докір нести,
Коли гинуть люди і сади?
Вітер яблуньку минав
І вже гілля не гойдав.
Гіркі краплі дощ все лив,
Мов сльозами рану мив.
Птахи в гості не літали,
Чорний стовбур обминали,
Лиш на зрубі плакала роса,
Що згоріла сила молода.
Не квітне квітень вже в саду,
Свою печаль на зруби я кладу
І прощення молюА як же світ?
Болем скапує часДе ж одвіт?..

Ганна САМУЛЯК,
учителька Зеленської ЗОШ І-ІІІ ст
За матеріалами газети «Народна Воля» 25.04.2014р.

За матеріалами інтернет видання: