Свято Івана Купала

          ОЙ НА КУПАЛА

 Ой на Івана, ой та на Купала,
Котилася зоря з неба, та у в воду впала.
А дівчина за водою пустила віночок,
Заплуталась ясна зірка в зелен барвіночок.
А дівчина-чарівниця на долю гадала,
Як узріла ясну зірку, так і заспівала.

                                                                                    

                          

ХОДИЛИ  ДІВЧАТА

Біля річки ходили дівчата — карі оченята, Личка, мов яблука, брови чорненькі — Дівчата ой які гарненькі.

Вони в зеленім лузі квіточки збирали,

Квіточки збирали, на хвилю, на воду кидали.

А віночки із ружі червоної, 

Ромашки, зілля зелененького,

Волошки синьоокої, червоного маку.

КУПАЛЬСКИЙ ВІНОЧОК

Пливи, пливи, мій віночку,
 та Дністром-рікою,
Нехай мені ясна зірка знайде добру долю.
Пливи, пливи, мій віночку, де сонечко грає,
Нехай моя ясна зірка милому засяє.
Ой та на Івана, ой та на Купала
Там дівчина квіти збирала, в пучечки клала,
До річки несла, в воду пускала.
Ой зійди, сонце, світи, та не грій,
Щоб мій віночок та не згорів,
Щоб мій віночок живий зостався
Та милому в руки щоб дістався.

   КУПАЛЬСЬКА ВОДА

Накрапала на Купала

З неба янгольська роса.

Що упало — не пропало,

І вербичка підросла.

Ми вербичку біля річки, 

Наче гостю, обняли. 

І веселку-семистрічку 

Їй у коси заплели. 

Опускався з неба бусол, 

Бігли дітоньки сюди.  

Помолодшала бабуся 

Від купальської води.

                   П.Перебийніс